Про будівництво «Росатомом» атомної електростанції «Пакш-2» в Угорщині Віктор Орбан і Володимир Путін домовилися у Москві в січні 2014 року. Росія ще не була під європейськими санкціями і обіцяла, що перший реактор запрацює у 2023-му.
Та від самого початку проєкт супроводжували суперечки. Спочатку Єврокомісія перевіряла, чому Будапешт дав багатомільярдний контракт російській компанії без тендера, потім почалась пандемія коронавірусу, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на заваді стали санкції, а ще розгорівся скандал про можливе проникнення російських шпигунів до Шенгенської зони через цей проєкт.
До офіційного початку будівництва реактора дійшли лише у лютому 2026 року, коли залили перший бетон для будівництва фундаменту під реактор.
Та вже через 2 місяці після цього, 12 квітня 2026 року, в Угорщині відбулися вибори, які поклали край 16 рокам безперервного правління Віктора Орбана. Перемогу здобула партія TISZA означає «повага і свобода» й обігрується з річкою Тиса Петера Мадяра. І тепер він взявся виконувати свою передвиборчу обіцянку – переглянути російський проєкт з будівництва АЕС «Пакш-2» в Угорщині.
«Угода століття»
Віктор Орбан позиціонував будівництво «Пакш-2» як один із ключових енергетичних проєктів його правління і водночас символ особливих відносин із Москвою.
За домовленістю від січня 2014 року Росія мала надати Угорщині кредит до 10 мільярдів євро – приблизно 80% тодішньої вартості будівництва. Решту мав профінансувати Будапешт. Угорщина мала повернути кредит із відсотками, які, залежно від етапу погашення, сягали майже 5%.
Орбан наполягав, що така схема вигідна для країни. Нові реактори, за його словами, мали гарантувати Угорщині дешеву електроенергію на десятиліття, зменшити залежність від імпорту та забезпечити довгострокову енергетичну безпеку. У 2016 році після чергових переговорів із Володимиром Путіним він назвав домовленість про розширення АЕС «Пакш» «угодою століття».
Водночас дослідники російських впливів у Європі вже тоді наголошували, що це не просто економічна угода, а чергова спроба Росії монополізувати енергетичний сектор східної Європи та підпорядкувати його російським інтересам.
Проєкт «Пакш-2» передбачав будівництво двох реакторів потужністю по 1200 мегаватів кожен поруч із чотирма старими блоками радянського типу потужністю, які працюють на АЕС «Пакш» з 1980-х років.
Нові блоки мали поступово замінити старі й фактично подвоїти атомні потужності країни.
Але водночас проєкт ще глибше прив’язував Угорщину до Росії: реактори будуються за російською технологією ВВЕР, ключове обладнання постачає «Росатом», російська сторона залучена до технічного супроводу, а початкові домовленості передбачали і постачання російського ядерного палива.
Тобто залежність стосувалася не лише самого будівництва, а й подальшої експлуатації станції протягом десятиліть.
Санкції та колапс будмайданчика
Все пішло не за планом ще у перші роки після укладення угоди між Росією та Угорщиною.
Спочатку затримки почалися через те, що Європейська комісія перевіряла, чи відповідало правилам ЄС рішення Угорщини без відкритого тендера передати будівельний контракт структурі «Росатома».
Ще одна перевірка стосувалася державної допомоги: Брюссель з'ясовував, чи не створює фінансування проєкту Угорщиною несправедливих переваг на європейському ринку електроенергії.
Дозвіл від ЄС на будівництво АЕС Угорщина отримала у 2019 році, але розпочати роботи не встигла через пандемію коронавірусу.
У 2022-му, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, додалися санкційні проблеми: обмеження проти російських банків ускладнили фінансування і проведення платежів, а Будапешту довелося домагатися спеціальних винятків для «Пакш-2».
Паралельно судитися почала Австрія, яка послідовно виступає проти розвитку атомної енергетики. У вересні 2025 року суд ЄС став на її бік і скасував дозвіл Єврокомісії для Угорщини на фінансування будівництва.
Виникали проблеми й на самому будмайданчику: у січні 2025 року стався інцидент із котлованом для першого енергоблоку – частина укріпленої ґрунтової стінки котловану обвалилася, роботи на пів року зупинили. І перший бетон залили лише у лютому 2026 року – тобто більш ніж через одинадцять років після домовленості Орбана і Путіна про будівництво «Пакш-2» і вже після того, як за початковими планами перший новий реактор мав би працювати кілька років.
Російські працівники і «відкриття дверей для шпигунів»
Ще один скандал виник у 2024 році після того, як уряд Орбана спростив правила в'їзду та працевлаштування для громадян Росії і Білорусі під приводом необхідності допустити їх до роботи на будівництві АЕС.
Росіянам та білорусам дозволили отримувати «Національну картку» – дозвіл на проживання та роботу в Угорщині – за спрощеною процедурою: за необмеженим переліком професій, без довідки про потребу у конкретній робочій силі, з можливістю привезти з собою і сім'ю.
Головна і найбільша політична група у Європарламенті – Європейська народна партія, тоді назвала це «відкриттям дверей для шпигунів» в країни Шенгенської зони.
Новий уряд починає ревізію
Коли Петер Мадяр прийшов до влади в Угорщині, минуло усього кілька місяців від часу, як на будівництві «Пакш-2» залили перший бетон.
Тим часом робота чинної станції – «Пакш» була під загрозою. Через спекотне літо рівень води у Дунаї разюче знизився, річка не справлялась з охолодженням реакторів.
12 серпня Мадяр зібрав просто на АЕС засідання уряду, під час якого вирішили терміново зводити дамбу на річці і для цього затопити два танкери.
Наступного дня Мадяр порушив питання доцільності будівництва «Пакш-2» і натякнув на застарілість російських технологій.
«Ці плани були схвалені, незважаючи на те, що атомні електростанції, які не працюють із замкнутою системою охолодження і настільки вразливі до впливу навколишнього середовища, у світі вже не будуються», – заявив угорський проєкт.
Гендиректор «Росатома» Олексій Ліхачов наполіг, що російська компанія дотримується графіка будівництва нових реакторів. Оновлений графік Будапешт і «Росатом» погодили ще у листопаді 2023 року, перенісши запуск на 2030-й рік.
Ліхачов сказав, що «Росатом» готовий до діалогу, відповість на будь-які запитання угорського керівництва «мовою цифр і фактів», але поки що такого запиту не отримував.
Мадяр у відповідь наполіг, як пишуть угорські ЗМІ з посиланням на його пресконфренцію, що умови початкового контракту не дотримуються, і Угорщина витратила вже близько 2,8 млрд євро на майданчик, на якому є просто «дві великі бетонні ями». Угорський премʼєр також наполіг, що фінансування насправді не буде таким, як зазначено в початковому контракті, й реалізація коштуватиме вдвічі дорожче. Саме тому проєкт переглядається, і щойно уряд завершить цей складний і багатогранний процес, дасть відповідь «Росатому».
Чи існує європейська альтернатива?
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка країн східної Європи, які мають реактори радянського типу, почали шукали можливості відмовитись від російського ядерного палива.
Альтернативою стало паливо американської Westinghouse, яке, хоч і дорожче, не має жодних зв’язків з «Росатомом» чи російським ураном.
Використовувати американську альтернативу вже почали Болгарія, Чехія та Фінляндія. А український «Енергоатом» почав переходити на паливо Westinghouse ще до повномасштабного вторгнення.
Про переведення й угорської АЕС «Пакш» на альтернативне паливо мова йшла ще у часи правління Віктора Орбана.
Щоправда, йшлося про паливо від французької компанії Framatome, яка наразі використовує російські технології та російський уран для виробництва палива для реакторів радянського типу.
У перспективі Framatome планує, як пише ZN, розробити власний європейський дизайн палива для реакторів водно-водяних енергетичних реакторів радянського зразка. Євросоюз вже виділив на це 10 млн євро в межах проєкту SAVE, проте Framatome має спочатку виконати чинні контракти, які будуть дійсні ще кілька років.
Тобто навіть у випадку з французьким постачальником повної технологічної незалежності від Росії у Framatome поки немає.
Перехід на справді неросійське паливо потребує часу, оскільки кожна нова паливна збірка має пройти тривалу сертифікацію для конкретного типу реактора.
Тож поки що Мадяр не говорить про відмову від будівництва «Пакш-2». А наполягає на перегляді фінансування і системи охолодження нових реакторів, яка за нинішнім проєктом також залежить від води Дунаю.
Форум