На Дніпропетровщині відзначають роковини Павлоградського антирадянського повстання селян, яке прокотилося регіоном у квітні 1930 року.
Дослідники кажуть: цю сторінку історії краю довгий час замовчували. Про це було заборонено навіть згадувати, оскільки правда про збройний виступі селянства означала б і правду про колективізацію, якій чинили спротив селяни.
За словами дослідниці, співробітника Дніпропетровського національного історичного музею Людмили Маркової, розсекречені архіви КДБ диктують нове прочитання подій тих років. Наразі історики встановили, що повстання розпочалося з виступу групи з трьох десятків селян хутору Осадчого, а наступного дня до них приєдналися інші мешканці Осадчого, потім – мешканці кількох районів. Озброєні мисливськими рушницями, кілками та вилами, селяни почали розправу з партійним активом, уповноваженими з райвиконкому.
Для придушення виступу радянська влада надіслала каральний загін міліції. Згідно з останніми дослідженнями, за участь в ньому до відповідальності притягнули більше 200 селян, три десятки з них стратили.
«Це збройне повстання – один із найпотужніших, проте найменш досліджених селянських виступів в Україні напередодні Голодомору. Ця подія заслуговує детального висвітлення, нових оцінок і узагальнень», – зазначив краєзнавець Федір Гапчич.
Дослідники кажуть: цю сторінку історії краю довгий час замовчували. Про це було заборонено навіть згадувати, оскільки правда про збройний виступі селянства означала б і правду про колективізацію, якій чинили спротив селяни.
За словами дослідниці, співробітника Дніпропетровського національного історичного музею Людмили Маркової, розсекречені архіви КДБ диктують нове прочитання подій тих років. Наразі історики встановили, що повстання розпочалося з виступу групи з трьох десятків селян хутору Осадчого, а наступного дня до них приєдналися інші мешканці Осадчого, потім – мешканці кількох районів. Озброєні мисливськими рушницями, кілками та вилами, селяни почали розправу з партійним активом, уповноваженими з райвиконкому.
Для придушення виступу радянська влада надіслала каральний загін міліції. Згідно з останніми дослідженнями, за участь в ньому до відповідальності притягнули більше 200 селян, три десятки з них стратили.
«Це збройне повстання – один із найпотужніших, проте найменш досліджених селянських виступів в Україні напередодні Голодомору. Ця подія заслуговує детального висвітлення, нових оцінок і узагальнень», – зазначив краєзнавець Федір Гапчич.
