За словами Бориса Тарасюка, пріоритети зовнішньої політики України були визначені у 1990–1993 роках, хоча кожен період розвитку держави мав відмінності у акцентах цих пріоритетів, наводить слова політика агенція УНІАН.
Один із найуспішніших етапів української зовнішньої політики, переконаний Тарасюк, розпочався після перемоги демократії в Україні під час Помаранчевої революції.
Саме тому, зазначив Тарасюк, особливо прикро спостерігати нинішню фундаментальну зміну в сповзанні демократії, припинення курсу на євроатлантичну інтеграцію і закріплення «позаблокового» статусу України. «Сьогоднішня так звана «концепція національного прагматизму» та «нормалізація» відносин із Росією є нічим іншим, як здачею українських національних інтересів та незрозумілим рухом у протилежні напрями одночасно», – заявив Тарасюк.
Інтеграція в ЄС без політичних змін?
Коментуючи сьогоднішній курс на європейську інтеграцію, Тарасюк розкритикував наміри України інтегруватись у європейський «економічний, соціальний, культурний та правовий простори».
«А як же політичний та безпековий простори? Яким чином влада тоді бачить інтеграцію України в ЄС? Адже політична інтеграція – це насамперед запровадження системи демократичних цінностей, свободи та верховенства права. А оголошений нинішньою владою курс на участь у загальноєвропейській системі колективної безпеки вже не є пріоритетом?» – риторично запитав політик.
Загалом, на думку Тарасюка, сьогоднішня влада ставить нереальні цілі у зовнішній політиці, як, наприклад, завершення виконання Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму з Україною до кінця цього року, виведення України до статусу «країни-лідера», учасника Групи двадцяти тощо.
Тим часом європейський комісар з питань розширення і політики добросусідства Штефан Філе в інтерв’ю українському виданню Lb.ua на запитання про те, як скоро Україна може розраховувати на безвізовий режим з ЄС і і чи залежить це безпосередньо від стану громадянських і політичних свобод в Україні, зазначив: «Давайте говорити достатньо чітко: у листопаді минулого року, під час саміту ЄС – Україна, ми зробили значний крок у цьому напрямі: ЄС представив План дій з візової лібералізації, що визначає всі заходи, які необхідно прийняти і реалізувати Україні. Швидкість просування до візової лібералізації залежатиме від прогресу, якого досягне Україна у виконанні висунутих вимог».
Один із найуспішніших етапів української зовнішньої політики, переконаний Тарасюк, розпочався після перемоги демократії в Україні під час Помаранчевої революції.
Саме тому, зазначив Тарасюк, особливо прикро спостерігати нинішню фундаментальну зміну в сповзанні демократії, припинення курсу на євроатлантичну інтеграцію і закріплення «позаблокового» статусу України. «Сьогоднішня так звана «концепція національного прагматизму» та «нормалізація» відносин із Росією є нічим іншим, як здачею українських національних інтересів та незрозумілим рухом у протилежні напрями одночасно», – заявив Тарасюк.
Інтеграція в ЄС без політичних змін?
Коментуючи сьогоднішній курс на європейську інтеграцію, Тарасюк розкритикував наміри України інтегруватись у європейський «економічний, соціальний, культурний та правовий простори».
«А як же політичний та безпековий простори? Яким чином влада тоді бачить інтеграцію України в ЄС? Адже політична інтеграція – це насамперед запровадження системи демократичних цінностей, свободи та верховенства права. А оголошений нинішньою владою курс на участь у загальноєвропейській системі колективної безпеки вже не є пріоритетом?» – риторично запитав політик.
Загалом, на думку Тарасюка, сьогоднішня влада ставить нереальні цілі у зовнішній політиці, як, наприклад, завершення виконання Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму з Україною до кінця цього року, виведення України до статусу «країни-лідера», учасника Групи двадцяти тощо.
Тим часом європейський комісар з питань розширення і політики добросусідства Штефан Філе в інтерв’ю українському виданню Lb.ua на запитання про те, як скоро Україна може розраховувати на безвізовий режим з ЄС і і чи залежить це безпосередньо від стану громадянських і політичних свобод в Україні, зазначив: «Давайте говорити достатньо чітко: у листопаді минулого року, під час саміту ЄС – Україна, ми зробили значний крок у цьому напрямі: ЄС представив План дій з візової лібералізації, що визначає всі заходи, які необхідно прийняти і реалізувати Україні. Швидкість просування до візової лібералізації залежатиме від прогресу, якого досягне Україна у виконанні висунутих вимог».
