Це було перше засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ із часу оголошення офіційним Києвом про небажання вступати до лав Північноатлантичного союзу. У четвер голова зовнішньополітичного відомства України Костянтин Грищенко брав участь у засіданнях за участі НАТО та країн, залучених до операцій Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані.
Сьогоднішнє засідання чільних дипломатів НАТО та України провели на оновлених засадах з огляду на нову стратегічну концепцію НАТО, каже голова цієї організації Андерс Фоґ Расмуссен.
Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен«Наша нова стратегія поклала відносини з державами-партнерами в основу місії НАТО і вкотре підтверджує вагу особливого партнерства НАТО та України», – сказав він.
НАТО розраховує на Україну
Північноатлантичний союз каже, що отримав від Президента Віктора Януковича гарантії щодо намірів поглибити діалог та співробітництво. Водночас генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен сподівається, що союз зможе й надалі розраховувати на допомогу України.
«Мені відомо, що уряд України має намір дотримуватися нинішньої традиції, (виступаючи) як контрибутор безпеки, – каже він. – Знаю, що ми можемо розраховувати на дедалі більше залучення України».
Расмуссен також підтвердив, що НАТО й надалі допомагатиме Україні реформувати й модернізувати її збройні сили.
З огляду на 25-і роковини Чорнобильської катастрофи, представники НАТО закликали до поглибленої міжнародної співпраці у сфері атомної безпеки.
Нинішнє співробітництво України та Північноатлантичного союзу у галузі цивільного захисту буде розширене. Зокрема, вивчається можливість залучення допомоги фахівців НАТО на період чемпіонату Євро-2012, що проходитиме в Україні та Польщі.
Учасники засідання Комісії Україна-НАТО, зокрема, обговорювали спільні дії в Афганістані, неспокійних районах Балкан та в Іраку. Дипломати оцінювали виклики енергетичній безпеці та захист від кібернетичних атак.
За офіційним повідомленням, на переговорах також ішлося про можливу участь України у створенні спільної європейської системи протиракетної оборони. На які стадії це обговорення і в якій формі можлива ця участь, наразі не відомо.
Росія та НАТО не можуть визначитися щодо ПРО
У переговорах із Росією у рамках Ради Росія-НАТО якраз це питання викликало чи не найбільші суперечки. Представники Північноатлантичного союзу заявляють, що на саміті не вдалося визначитися, як саме виглядатиме ця система. НАТО пропонує створити два окремі протиракетні щити, які б працювати синхронно, постійно обмінюючись інформацією. Росія з такою пропозицією не згодна і пропонує створити єдиний командний центр, щоб гарантувати, що система протиракетної оборони не буде націлена проти Росії.
Перед засіданням Ради Росія-НАТО американські сенатори-республіканці висловили занепокоєння тим, що росіяни можуть скористатися прагненням президента Барака Обами до співпраці з Москвою. Тому вони пропонують не ділитися з представниками Росії секретною інформацією та даними про американську систему протиракетної оборони.
Автори листа також закликають не давати росіянам права вето на використання протиракетного щита й можливості голосувати щодо розміщення елементів цієї системи на теренах і країн НАТО, включно з Польщею, Румунією, Туреччиною, і таких держав-партнерів, як Грузія.
Сьогоднішнє засідання чільних дипломатів НАТО та України провели на оновлених засадах з огляду на нову стратегічну концепцію НАТО, каже голова цієї організації Андерс Фоґ Расмуссен.
НАТО розраховує на Україну
Північноатлантичний союз каже, що отримав від Президента Віктора Януковича гарантії щодо намірів поглибити діалог та співробітництво. Водночас генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен сподівається, що союз зможе й надалі розраховувати на допомогу України.
«Мені відомо, що уряд України має намір дотримуватися нинішньої традиції, (виступаючи) як контрибутор безпеки, – каже він. – Знаю, що ми можемо розраховувати на дедалі більше залучення України».
Расмуссен також підтвердив, що НАТО й надалі допомагатиме Україні реформувати й модернізувати її збройні сили.
З огляду на 25-і роковини Чорнобильської катастрофи, представники НАТО закликали до поглибленої міжнародної співпраці у сфері атомної безпеки.
Нинішнє співробітництво України та Північноатлантичного союзу у галузі цивільного захисту буде розширене. Зокрема, вивчається можливість залучення допомоги фахівців НАТО на період чемпіонату Євро-2012, що проходитиме в Україні та Польщі.
Учасники засідання Комісії Україна-НАТО, зокрема, обговорювали спільні дії в Афганістані, неспокійних районах Балкан та в Іраку. Дипломати оцінювали виклики енергетичній безпеці та захист від кібернетичних атак.
За офіційним повідомленням, на переговорах також ішлося про можливу участь України у створенні спільної європейської системи протиракетної оборони. На які стадії це обговорення і в якій формі можлива ця участь, наразі не відомо.
Росія та НАТО не можуть визначитися щодо ПРО
У переговорах із Росією у рамках Ради Росія-НАТО якраз це питання викликало чи не найбільші суперечки. Представники Північноатлантичного союзу заявляють, що на саміті не вдалося визначитися, як саме виглядатиме ця система. НАТО пропонує створити два окремі протиракетні щити, які б працювати синхронно, постійно обмінюючись інформацією. Росія з такою пропозицією не згодна і пропонує створити єдиний командний центр, щоб гарантувати, що система протиракетної оборони не буде націлена проти Росії.
Перед засіданням Ради Росія-НАТО американські сенатори-республіканці висловили занепокоєння тим, що росіяни можуть скористатися прагненням президента Барака Обами до співпраці з Москвою. Тому вони пропонують не ділитися з представниками Росії секретною інформацією та даними про американську систему протиракетної оборони.
Автори листа також закликають не давати росіянам права вето на використання протиракетного щита й можливості голосувати щодо розміщення елементів цієї системи на теренах і країн НАТО, включно з Польщею, Румунією, Туреччиною, і таких держав-партнерів, як Грузія.
