Як повідомляє «Нью-Йорк таймс», працівники Федерального Бюро Розслідувань уважають Фролова шпигуном. Вони кажуть, що, працюючи під дипломатичним дахом, він лише маскувався, насправді він офіцер російської служби зовнішньої розвідки, професійний шпигун, і його раптовий від’їзд до Москви наспів невдовзі після арешту працівника ФБР Роберта-Філіпа Гансена. Того нині звинувачують у багаторічній праці за радянського режиму на КҐБ, а потім на спадкоємницю сумнозвісних органів – службу зовнішньої розвідки Росії. Фролова вважають зв’язковим Гансена. Кажуть, ніби через нього американець передавав Москві копії викрадених документів.
Треба наголосити, що Фролова ніхто не видворяв, його не оголошували персоною нон-_рата. Як пише «Нью-Йорк таймс», впливова і добре поінформована газета, що користується надійними перевіреними джерелами, – повернення додому Фролова у Вашингтоні розглядають як превентивний крок Москви в очікуванні вимог Білого Дому істотно скоротити російську розвідувальну присутність під дипломатичним прикриттям у США. Відзначають, що з обранням президентом Російської федерації Владіміра Путіна – в минулому професійного шпигуна – почала відроджуватися зі старим розмахом таємна діяльність російських спецслужб в Америці.
У Білому Домі від часу арешту Гансена точиться дискусія, яким чином обмежити цю російську діяльність. Чи то вимогою до Москви добровільно відкликати частину офіцерів, чи оголошувати їх персонами нон-_рата. Минулої осені у Сполучених Штатах отримав політичний притулок разом із родиною Сергій Третьяков, який був правицею російського посла при ООН і за сумісництвом офіцером розвідки. Інший російський шпигун став неповерненцем в Оттаві, де працював під дипломатичним прикриттям. У пресі подейкували, що Гансена виказав Сергій Третьяков, але директор ФБР Луїс Фрі спростував ці твердження. Так чи так, холодна війна ніби відійшла в історію, але шпигунська війна точиться далі. Російське посольство в Вашингтоні відмовилося коментувати ці повідомлення.