Прага, 9 квітня 2001 - Протягом останніх кількох днів на Балканах вирисовється нове джерело неспокою. Минулого тижня міжнародні миротворці зайняли Герцеговацький банк у боснійському місті Мостарі, який, за словами міжнародної адміністрації в Боснії, таємно фінансував місцевих хорватських сепаратистів. Перші сутички між хорватськими націоналістами із миротворчими силами сталися минулої п’ятниці.
Хорватські сепаратисти, об’єднані в хорватському демократичному союзі, домагаються широкої автономії районів Боснії, населених хорватами. Вони вимагають також змін у законі про вибори до парламенту хорватсько-мусульманської федерації, що поряд із місцевою Сербською республікою (а радше автономією) входить до складу Боснії. За словами лідера хорватських націоналістів Анте Єлавича, хорвати продовжуватимуть боротьбу доти, доки не будуть виконані їхні вимоги про ширшу автономію. Перші серйозні сутички хорватських націоналістів – учасників демонстрації протесту з поліцією і миротворчими підрозділами відбулися минулої п’ятниці після того, як командування миротворчих сил взяло під контроль хорватський банк у Мостарі, через який місцеві сепаратисти отримували іззовні фінансову допомогу. У сутичках поранено понад 20 учасників протесту. Лідери хорватських сепаратистів звинуватили миротворчі підроздіди у спровокуванняі сутичок.
Тим часом у понеділок хорватські ветерани громадянської війни в Боснії 90-х років заявили про намір продовжувати акції протесту. Представники міжнародної адміністрації в Боснії заявили, що вони не мають наміру піддаватися тиску і погрозам і не підуть на жодні переговори із сепаратистами. Американський посол у Боснії Томас Міллер заявив в інтерв’ю місцевому телебаченню, що хорватські сепаратисти домагаються ширшої автономії, щоб продовжувати свою кримінальну діяльність. Хорватська демократична партія поки-що не коментувала заяви Міллера. Проте в суботу представник цієї партії заявив, що американський посол бачить хорватів, «як своїх найбільших ворогів». Він звинуватив Міллера у тому, що той наполягає на застосуванні репресій проти боснійських хорватів.
Оглядачі зазначають при цьому, що міжнародна адміністрація у Боснії побоюється поширення хорватських протестів і вибуху нового конфлікту. Вони нагадують, що громадянську війну в Боснії, яка тривала майже 4 роки, вдалося припинити лише 95-го року шляхом поділу країни на сербську автономію Боснії і на мусульмансько-хорватську федерацію. Дальший поділ після шести років може викликати поновну громадянську конфронтацію, яка, поряд із конфліктами в Македонії, Сербії і краї Косово, а також можливим розпадом югославської федерації у зв’язку з референдумом про відокремлення у Чорногорії, може створити на території колишньої Югославії тяжко контрольовану сутуацію.
Хорватські сепаратисти, об’єднані в хорватському демократичному союзі, домагаються широкої автономії районів Боснії, населених хорватами. Вони вимагають також змін у законі про вибори до парламенту хорватсько-мусульманської федерації, що поряд із місцевою Сербською республікою (а радше автономією) входить до складу Боснії. За словами лідера хорватських націоналістів Анте Єлавича, хорвати продовжуватимуть боротьбу доти, доки не будуть виконані їхні вимоги про ширшу автономію. Перші серйозні сутички хорватських націоналістів – учасників демонстрації протесту з поліцією і миротворчими підрозділами відбулися минулої п’ятниці після того, як командування миротворчих сил взяло під контроль хорватський банк у Мостарі, через який місцеві сепаратисти отримували іззовні фінансову допомогу. У сутичках поранено понад 20 учасників протесту. Лідери хорватських сепаратистів звинуватили миротворчі підроздіди у спровокуванняі сутичок.
Тим часом у понеділок хорватські ветерани громадянської війни в Боснії 90-х років заявили про намір продовжувати акції протесту. Представники міжнародної адміністрації в Боснії заявили, що вони не мають наміру піддаватися тиску і погрозам і не підуть на жодні переговори із сепаратистами. Американський посол у Боснії Томас Міллер заявив в інтерв’ю місцевому телебаченню, що хорватські сепаратисти домагаються ширшої автономії, щоб продовжувати свою кримінальну діяльність. Хорватська демократична партія поки-що не коментувала заяви Міллера. Проте в суботу представник цієї партії заявив, що американський посол бачить хорватів, «як своїх найбільших ворогів». Він звинуватив Міллера у тому, що той наполягає на застосуванні репресій проти боснійських хорватів.
Оглядачі зазначають при цьому, що міжнародна адміністрація у Боснії побоюється поширення хорватських протестів і вибуху нового конфлікту. Вони нагадують, що громадянську війну в Боснії, яка тривала майже 4 роки, вдалося припинити лише 95-го року шляхом поділу країни на сербську автономію Боснії і на мусульмансько-хорватську федерацію. Дальший поділ після шести років може викликати поновну громадянську конфронтацію, яка, поряд із конфліктами в Македонії, Сербії і краї Косово, а також можливим розпадом югославської федерації у зв’язку з референдумом про відокремлення у Чорногорії, може створити на території колишньої Югославії тяжко контрольовану сутуацію.
