Криза поглибилася у другiй половинi березня, коли високий представник ООН Вольфганг Петрич звiльнив члена державної Президiї Анте Єлавича, який очолював хорватську громаду ще вiд часу колишнього президента Хорватiї Франьо Туджмана. Петрич заявив, що хорватський лiдер безпосередньо порушує конституцiю й гальмує проведення Дейтонських угод. У вiдповiдь на це, Єлавич та його команда закликали своїх землякiв покинути Збройнi сили, полiцiю та усi державнi служби. Бiльшiсть так i зробила, принаймнi в мiстах де хорвати становлять бiльшiсть населення, насамперед у захiднiй Герцеговинi, в районi Мостара. Якраз вони минулої суботи брали участь у демонстрацiї минулої суботи, коли в мiстi поранено двадцять полiцейських та працiвникiв мiжнародної адмiнiстрацiї. Помiркованi хорвати вiдкинули заклик.
Прихильники Єлавича, якого не випадково називають хорватським Радованом Караджичем, шантажують усiх, хто висловлює лояльнiсть владi. У вiвторок невiдомi пiдклали вибуховий пристрiй бiля хати Младена Iванковича, мiнiстра в сараєвськiй владi. Вiн заявив, що Хорватська демократична спiлка пiсля численних загроз почала застосовувати терористичнi методи й додав, що всупереч тому не покине посаду. За його словами, майбутнє країни не в нацiональних енклавах пiд владою екстремiстiв. Вiн висловив впевненiсть, що бiльшiсть хорватiв не пiдтримує Єлавича.
Вольфганг Петрич заявив, що проти порушникiв закону буде вжито рiшучих заходiв. Його представник Олександра Штiглмаєр повiдомила журналiстам, що мiжнародна полiцiя має чимало документiв, якi буде використано у розслiдуваннях i процесi проти лiдерiв хорватського самоврядування. Також у вiвторок, групи хорватiв, якi покинули боснiйськi Збройнi сили, заблокували казарми в мiстах Бусовача, Вiтез та Киселяк.
Офiцiйний Загреб не пiдтримав сепаратистiв. Президент Стiпе Месич неодноразово виступив проти подiлу Боснiї й Герцеговини, а полiтику Єлавича i його групи назвав невiдповiдальною.
Перед мiжнародною адмiнiстрацiєю у Сараєвi тепер складне завдання. Якщо завчасно не приборкають сепаратистiв, Боснiя й Герцеговина могла б повернутися там, де була на початку дев’яностих рокiв: на сам порiг нової вiйни.