Симферополь, 3 травня 2001 – Сьогодні, у Міжнародний день захисту журналістів, Комітет з моніторингу свободи преси в Криму повідомив, що прокуратура Автономної Республіки Крим опротестувала вирок кримському журналістові Сергію Потаманову, засудженому до 5 років позбавлення волі. Втім, журналіст і далі перебуває за гратами. І це не єдиний в Криму випадок, коли влада застосовує до опозиційних журналістів репресивні заходи. Детальніше про стан свободи слова і свободи преси в Криму – розповідаємо.
Поки що єдиним результатом петиційної кампанії, проведеної кримськими журналістами з Комітету з моніторингу свободи преси в Криму та Асоціації вільних журналістів автономної республіки на захист засудженого радіожурналіста з Ленінського району Криму Сергія Потаманова, став перегляд і пом’якшення вироку журналісту. Розглянувши протест прокурора Криму, Верховний Суд автономії зменшив термін позбавлення волі з 3 до 5 років. Сподівання громадськості і самого журналіста на виправдувальний вирок були марними.
Журналіста було засуджено до 5 років позбавлення волі у грудні минулого року. Керченський суд визнав його винним за чотирма кримінальними статтями. У рідному Ленінському районі Сергія Потаманова знають як неспокійну і конфліктну людину. Він займався не тільки журналістською, але й правозахисною діяльністю. Представники Комітету з моніторингу свободи преси в Криму кажуть, що є “чимало підстав вважати, що засудження Сергія Потаманова стало результатом його незручної для властей журналістської і правозахисної діяльності”.
За словами дружини засудженого - Любові Тищенко, Сергій Потаманов вважає задоволення прокурорського протесту невеликою, але – перемогою, він і далі заявляє про свою повну невинність і наміри й далі боротися за виправдувальний вирок. У квітні адвокат засудженого журналіста Олександр Гнєздов повідомив, що він подав скаргу до Європейського Суду з прав людини. За словами адвоката, його клієнту “не було надано можливості отримати кваліфікований захист у суді”, чим порушено цілу низку положень Європейської конвенції з прав людини.
Це не перший і не єдиний випадок судових переслідувань кримських журналістів. З 1999 року переховується за межами України симферопольський журналіст Руслан Горевий, засуджений місцевим судом до двох років позбавлення волі за скасованою тепер статтею про наклеп. Касаційні процеси на захист журналіста тривають уже другий рік. Руслан Горевий поки не ризикує повертатися в Україну.
Більш щасливо, якщо можна так тут сказати, закінчилася справа сім’ї Хроль. Ірина Хроль є головним редактором опозиційної і гострої районної газети “Чорноморська зоря”. Місцева влада Чорноморського району довго воювала з газетою, аж поки у лютому 2000 року не домоглася її закриття. Приблизно тоді ж правоохоронні органи заарештували чоловіка редактора – Анатолія Хроля за підозрою в отриманні хабара. Звинувачення розсипалося уже за кілька місяців, і під тиском громадськості та за розпорядженням прокурора автономії Олександра Доброріза кримінальну справу було закрито, а Анатолія Хроля звільнено з-під ватри.
Ліля Буджурова, голова Асоціації вільних журналістів Криму на прохання прокоментувати стан свободи преси в автономії відповіла так: (*) “Не можна Крим відділяти від усієї України, тому не можна говорити, що в Україні становище зі свободою преси погане, а в Криму хороше. Ми частина загальноукраїнської ситуації і в нас ті ж самі проблеми – це і неможливість висловити свою точку зору, і неможливість подати точку зору опонентів влади, і самоцензура, в рамках якої працює кримська журналістика. Ми ріжемо самі себе, бо знаємо, що та чи інша думка в ефір, чи газету не піде. Це дуже страшно, бо тепер люди до цього звикли”, - вважає Ліля Буджурова.
Поки що єдиним результатом петиційної кампанії, проведеної кримськими журналістами з Комітету з моніторингу свободи преси в Криму та Асоціації вільних журналістів автономної республіки на захист засудженого радіожурналіста з Ленінського району Криму Сергія Потаманова, став перегляд і пом’якшення вироку журналісту. Розглянувши протест прокурора Криму, Верховний Суд автономії зменшив термін позбавлення волі з 3 до 5 років. Сподівання громадськості і самого журналіста на виправдувальний вирок були марними.
Журналіста було засуджено до 5 років позбавлення волі у грудні минулого року. Керченський суд визнав його винним за чотирма кримінальними статтями. У рідному Ленінському районі Сергія Потаманова знають як неспокійну і конфліктну людину. Він займався не тільки журналістською, але й правозахисною діяльністю. Представники Комітету з моніторингу свободи преси в Криму кажуть, що є “чимало підстав вважати, що засудження Сергія Потаманова стало результатом його незручної для властей журналістської і правозахисної діяльності”.
За словами дружини засудженого - Любові Тищенко, Сергій Потаманов вважає задоволення прокурорського протесту невеликою, але – перемогою, він і далі заявляє про свою повну невинність і наміри й далі боротися за виправдувальний вирок. У квітні адвокат засудженого журналіста Олександр Гнєздов повідомив, що він подав скаргу до Європейського Суду з прав людини. За словами адвоката, його клієнту “не було надано можливості отримати кваліфікований захист у суді”, чим порушено цілу низку положень Європейської конвенції з прав людини.
Це не перший і не єдиний випадок судових переслідувань кримських журналістів. З 1999 року переховується за межами України симферопольський журналіст Руслан Горевий, засуджений місцевим судом до двох років позбавлення волі за скасованою тепер статтею про наклеп. Касаційні процеси на захист журналіста тривають уже другий рік. Руслан Горевий поки не ризикує повертатися в Україну.
Більш щасливо, якщо можна так тут сказати, закінчилася справа сім’ї Хроль. Ірина Хроль є головним редактором опозиційної і гострої районної газети “Чорноморська зоря”. Місцева влада Чорноморського району довго воювала з газетою, аж поки у лютому 2000 року не домоглася її закриття. Приблизно тоді ж правоохоронні органи заарештували чоловіка редактора – Анатолія Хроля за підозрою в отриманні хабара. Звинувачення розсипалося уже за кілька місяців, і під тиском громадськості та за розпорядженням прокурора автономії Олександра Доброріза кримінальну справу було закрито, а Анатолія Хроля звільнено з-під ватри.
Ліля Буджурова, голова Асоціації вільних журналістів Криму на прохання прокоментувати стан свободи преси в автономії відповіла так: (*) “Не можна Крим відділяти від усієї України, тому не можна говорити, що в Україні становище зі свободою преси погане, а в Криму хороше. Ми частина загальноукраїнської ситуації і в нас ті ж самі проблеми – це і неможливість висловити свою точку зору, і неможливість подати точку зору опонентів влади, і самоцензура, в рамках якої працює кримська журналістика. Ми ріжемо самі себе, бо знаємо, що та чи інша думка в ефір, чи газету не піде. Це дуже страшно, бо тепер люди до цього звикли”, - вважає Ліля Буджурова.
