Київ, 07 травня 2001 - Ми вже повідомляли про те , що в італійській та бельгійській пресі з’явилися сенсаційні матеріали про нелегальне постачання української зброї у «гарячі точки». Так, бельгійська газета «Суар» повідомляла, що упродовж 1992-1994 років зброю Україна постачала не лише балканським країнам, але й Нігерії, Марокко, Єгипту і Судану. Протягом цих років оборудки здійснювались за участі державної фірми України з експорту озброєнь «Прогрес» та при особливо активній ролі панамсько-українського підприємства «Глобал Текнолоджіс Інтернешнелз Інкорпорейшин». У часописі зазначено, що справою заправляли представники української «нафтомафії», одного з яких - сорокасемирічного Олександра Жукова нещодавно заарештувала італійська поліція.
Повідомлення бельгійської та італійської преси про затримання групи з шести російсько-українських мафіозі, які робили бізнес на нелегальній торгівлі зброєю, базується на заяві антимафіозного відомства італійської поліції. Поліція понад три роки проводила розслідування діяльності торговців, що займалися військовими поставками на Балкани в обхід санкційООН у 90-х роках. На цю групу італійська поліція вийшла у ході розслідування справи від 1994 року, коли в Адріатичному морі силами НАТО було затримане судно, на борту якого знаходилось понад 2 тисячі тонн зброї. Відтоді це судно під назвою «Ядран Експрес» майже 5 років простояло в італійському порту Таранто, а його вантаж зберігався на одній із баз НАТО.
До збройових оборудок причетна компанія «Глобал Текнолоджіс Інтернешенелз Інкорпорейшн». Ця компанія добре знана у Києві серед осіб, що були залучені до збройового експорту у 1992-1994 роках. То були золоті часи хаосу, коли зброєю в Україні намагалася торгувати чи не кожна посадова особа. Люди, з якими я розмовляв на умовах анонімності, повідомили, що у той період про який згадує закордонна преса, інтереси зареєстрованої в Панамі «Глобал Текнолоджіс Інтернешенелз» в Україні представляв громадянин України Дмитро Стрешинський. Він у 1992 році встановив контакт як з представниками Мінобонрони України, так і з фірмою з продажу озброєнь «Прогрес», що діяла під дахом Кабінету міністрів. В одному з листів компанії до київських посадовців стверджувалося, що компанія будує свій бізнес на експорті зброї в східно-європейські, латиноамериканські та азіатські регіони. І що завдяки позитивній підтримці уряду Вітольда Фокіна діяльності «Глобал Текнолоджіс Інтренешенелз» Україна вже отримала понад 4 мільйони доларів. З компанією контатктували не лише представники «Прогресу», але й Міноборони. Зокрема, тодішній заступник міністра оборони Костянтина Морозова з питань озброєнь Іван Олійник. Був випадок, коли Міноборони відвантажило в зброю в Одеські та Миколаївські порти ще за два тижні до того, як було підписано контракти з «Глобал Текнолоджіс Інтернешеналз». І що часом зброї було більше , ніж передбачалося контрактами. Зокрема такі висновки були зроблені групою єкспертів в Києві , які за дорученням урядової комісії у 1994 досліджували контакти Міноборони з « Глобал Текнолоджіс Інтернешеналз», коли виявилося, що деякі контракти укладалися без попередніх узгоджень. І що зброя перевозиться з українських портів кораблями, маршрут яких згодом неможливо проконтролювати.
Цікаво,що в описі вантажу затриманого судна «Ядран Експрес», яке подало антимафіозне відомство італійської поліції , італійська преса , окрім 30 тисяч автоматів Калашникова, 11 тисяч протитанкових гранатометів, згадується і понад десять тисяч ракет «Катюша». Проте насправді в радянської армії вже немає такої старої зброї і її замінила система залпового вогню типу «Град», яку нефахівець також може назвати «Катюшею». Так от, компанія «Глобал Текнолодіс Інтернешеналз» за одним із контрактів якраз і закупила в україні 10 тисяч ракет для «Граду».
Стрешинський полишив Україну десь у1993 році і перебуває у розшуку Інтерполу. Проти деяких посадових осіб Міноборони України - зокрема, це стосувалося генерала Олйника, було розпочате прокурорське розслідування, проте невдовзі воно було припинене. Тепер не виключено , що цей кримінально-збройовий клубок почне розплутуватися з іншого кінця - від затриманих в Італії мафіозі.
Повідомлення бельгійської та італійської преси про затримання групи з шести російсько-українських мафіозі, які робили бізнес на нелегальній торгівлі зброєю, базується на заяві антимафіозного відомства італійської поліції. Поліція понад три роки проводила розслідування діяльності торговців, що займалися військовими поставками на Балкани в обхід санкційООН у 90-х роках. На цю групу італійська поліція вийшла у ході розслідування справи від 1994 року, коли в Адріатичному морі силами НАТО було затримане судно, на борту якого знаходилось понад 2 тисячі тонн зброї. Відтоді це судно під назвою «Ядран Експрес» майже 5 років простояло в італійському порту Таранто, а його вантаж зберігався на одній із баз НАТО.
До збройових оборудок причетна компанія «Глобал Текнолоджіс Інтернешенелз Інкорпорейшн». Ця компанія добре знана у Києві серед осіб, що були залучені до збройового експорту у 1992-1994 роках. То були золоті часи хаосу, коли зброєю в Україні намагалася торгувати чи не кожна посадова особа. Люди, з якими я розмовляв на умовах анонімності, повідомили, що у той період про який згадує закордонна преса, інтереси зареєстрованої в Панамі «Глобал Текнолоджіс Інтернешенелз» в Україні представляв громадянин України Дмитро Стрешинський. Він у 1992 році встановив контакт як з представниками Мінобонрони України, так і з фірмою з продажу озброєнь «Прогрес», що діяла під дахом Кабінету міністрів. В одному з листів компанії до київських посадовців стверджувалося, що компанія будує свій бізнес на експорті зброї в східно-європейські, латиноамериканські та азіатські регіони. І що завдяки позитивній підтримці уряду Вітольда Фокіна діяльності «Глобал Текнолоджіс Інтренешенелз» Україна вже отримала понад 4 мільйони доларів. З компанією контатктували не лише представники «Прогресу», але й Міноборони. Зокрема, тодішній заступник міністра оборони Костянтина Морозова з питань озброєнь Іван Олійник. Був випадок, коли Міноборони відвантажило в зброю в Одеські та Миколаївські порти ще за два тижні до того, як було підписано контракти з «Глобал Текнолоджіс Інтернешеналз». І що часом зброї було більше , ніж передбачалося контрактами. Зокрема такі висновки були зроблені групою єкспертів в Києві , які за дорученням урядової комісії у 1994 досліджували контакти Міноборони з « Глобал Текнолоджіс Інтернешеналз», коли виявилося, що деякі контракти укладалися без попередніх узгоджень. І що зброя перевозиться з українських портів кораблями, маршрут яких згодом неможливо проконтролювати.
Цікаво,що в описі вантажу затриманого судна «Ядран Експрес», яке подало антимафіозне відомство італійської поліції , італійська преса , окрім 30 тисяч автоматів Калашникова, 11 тисяч протитанкових гранатометів, згадується і понад десять тисяч ракет «Катюша». Проте насправді в радянської армії вже немає такої старої зброї і її замінила система залпового вогню типу «Град», яку нефахівець також може назвати «Катюшею». Так от, компанія «Глобал Текнолодіс Інтернешеналз» за одним із контрактів якраз і закупила в україні 10 тисяч ракет для «Граду».
Стрешинський полишив Україну десь у1993 році і перебуває у розшуку Інтерполу. Проти деяких посадових осіб Міноборони України - зокрема, це стосувалося генерала Олйника, було розпочате прокурорське розслідування, проте невдовзі воно було припинене. Тепер не виключено , що цей кримінально-збройовий клубок почне розплутуватися з іншого кінця - від затриманих в Італії мафіозі.
