Доступність посилання

ТОП новини

Вiзит президента СР Югославiї Воїслава Коштунiци до США вiдкрив новий етап у зовнiшнiй полiтицi Бєлграда. Вiн остаточно вiдкинув полiтику самоiзолацiї, антиєвропейства й антиамериканiзму


Вiзит президента СР Югославiї Воїслава Коштунiци до США вiдкрив новий етап у зовнiшнiй полiтицi Бєлграда. Вiн остаточно вiдкинув полiтику самоiзолацiї, антиєвропейства й антиамериканiзму

Бєлград, 11 травня 2001 – Воїслава Коштунiцу у Бєлградi завжди вважали салонним нацiоналiстом. Вiн нiколи не брав участi у воєннiй агiтацiї, але анi не осуджував згубну полiтику Мiлошевича щодо Хорватiї та Боснiї й Герцеговини. Коштунiца в минулому десятилiттi постiйно заявляв, що захiдна пiдтримка сепаратистам є однiєю з основних причин югославської кризи та, що Захiд, насамперед США, проводить антисербську полiтику. На думку оглядачiв, Коштунiцу обрано главою держави саме тому, що вiн у собi поєднував антикомунiзм i помiркований нацiоналiзм.

Уже перша його поїздка за кордон, на самiт Європейської унiї, показала, що Коштунiца має намiр покiнчити з iзоляцiонiзмом Мiлошевича. Вiдтодi вiн зустрiчався з лiдерами усiх захiдних країн й наголошував на необхiдностi вiдновлення зв’язкiв з Європою та спiвробiтництва з мiжнародними iнституцiями. Вiдповiдаючи на запитання президента Джорджа Буша чи у Сербiї ще є антиамериканськi настрої, Коштунiца сказав: “Ми не можемо забути бомбардування, але через це не будемо жити в iзоляцiї”. Своїм спiврозмовникам у Вашингтонi югославський президент сказав, що закон про спiвробiтництво з Гаазьким трибуналом буде ухвалено протягом травня. Вiн вiдмовився прямо сказати коли Мiлошевича буде видано Трибуналовi бо це, як пояснив, залежить не вiд глави держави, а вiд правових iнституцiй. Taким чином глава держави ще раз зберiг рiвновагу: його вiзитом до США задоволенi i європейцi i нацiоналiсти у Сербiї. Бєлград тим часом прискорено налагоджує зв’язки iз сусiдами.

Сербський прем’єр-мiнiстр Зоран Джiнджич у четвер перебував у Скоп’є, де з своїм колегою Любчом Георгiєвським досяг домовленостi про спiвробiтництво двох країн у боротьбi проти албанських терористiв. Це означає, насамперед, щоденний обмiн iнформацiями. Глави урядiв заявили, що джерело нестабiльностi на пiвднi Сербiї й пiвночi Македонiї знаходиться у Приштинi. Iншими словами, що екстремiстiв у двох країнах пiдбурюють лiдери косовських албанцiв. Бєлград i Скоп’є згiднi в тому, що конфлiкти можна i треба врегулювати полiтичним шляхом. Македонська сторона пiдтримала пропозицiю Бєлграда скликати балканську конференцiю на якiй би усi країни нестабiльного пiвострова урочисто зреклися будь-яких територiальних претенсiй.

Вiзити Коштунiци до Вашингтона та Джiнджича до Скоп’є свiдчать, що Бєлград дiйсно вiдкинув полiтику метою якої було створення великої Сербiї. Отож, бiльше немає перешкод для врегулювання мiждержавних стосункiв. Майже усiм балканським країнам залишається ще одна проблема: як врегулювати стосунки мiж державотворними народами й нацiональними меншинами. Поки їх не буде врегульовано, годi мрiяти про стабiльнiсть регiону.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG