Прага, 17 травня 2001 – Західна преса коментує деякі проблеми, що постали останнім часом у взаєминах між Сполученими Штатами і Європейським союзом. Серед інших тем оглядачі коментують плани розширення НАТО на Схід. Приміром, колишній радник з питань національної безпеки США Збіґнєв Бжезінський пропонує пов’язати розширення НАТО із розширенням Європейського союзу, що могло б зміцнити обидва союзи.
У своєму коментарі, який містить газета «Інтернешанел геральд трібюн», Бжезінський пише, що було би абсурдом, якби союз НАТО у майбутньому забезпечував оборону лише, скажімо, 75-ох відсотків Європейського союзу. Колишній радник з питань національної безпеки США пропонує також кілька заходів, яких потрібно було би вжити до прийняття нових членів. Так, кожна країна-кандидат до Європейського союзу повинна автоматично бути готова і до вступу в союз НАТО. Учасники самміту лідерів країн НАТО, який відбудеться наступного року у Празі, на думку автора, повинні надіслати формальні запрошення країнам-кандидатам, які найбільшою мірою готові до вступу, і розпочати процес їхнього прийняття до союзу. При цьому, як зазначає Бжезінський, розширення союзу мало би стати процесом триваючим, тобто союз НАТО мав би і в майбутньому залишатися відкритим для нових членів.
Ця ж газета «Інтернешанел геральд трібюн» містить також коментар оглядача газетного синдикату «Лос-Анджелес таймс» Уільяма Фаффа, в якому автор аналізує деякі аспекти взаємин між Сполученими Штатами і їхніми європейськими союзниками у контексті останніх рішень адміністрації Буша у справі деяких міжнародних угод і розбудови програми протиракетної оборони США. Фафф наголошує при цьому на важливості розуміти мотиви рішень адміністрації Буша, яка не бажає управляти світом. Тут ідеться радше про оборонні міркування і про національні інтереси. Раніше адміністрація президента Клінтона вважала, що пропагування вільного ринку і американського зразка демократії можуть об’єднати міжнародну спільноту в ліберальній капіталістичній системі, у якій домінували би Сполучені Штати. Нині, як вважає автор, адміністрація Буша намагається розширити торгівлю без примусових глобальних зобов’язань. Критики Сполучених Штатів, пише на закінчення коментатор, яким не подобається поведінка Вашінгтона, повинні так само вимогливо глянути на себе самих, як вони дивляться на США. Деякі ілюзії, як вважає Фафф, повинні бути розвіяні.
Недавні парламентські вибори в Італії і перемога в них коаліції Сільвіо Берлусконі теж залишаються у центрі уваги західних коментаторів. Цікавий під цим оглядом коментар американського юриста Джона Карнея в газеті «Уолл стріт джорнел». Автор схвально відгукується про вибір італійців, які відкинули аргументи лівої опозиції, нібито інтереси багатого підприємця ідуть урозріз з інтересами держави. Чому бізнесмен, що пішов у політику, мав би керуватися власними інтересами, а професійні політики – вищими мотивами? – запитує автор. Найліпшою відповіддю на це запитання, закінчує Карней, мала би стати широка приватизація в Італії, послаблення регулювання економіки і зниження податків.
У своєму коментарі, який містить газета «Інтернешанел геральд трібюн», Бжезінський пише, що було би абсурдом, якби союз НАТО у майбутньому забезпечував оборону лише, скажімо, 75-ох відсотків Європейського союзу. Колишній радник з питань національної безпеки США пропонує також кілька заходів, яких потрібно було би вжити до прийняття нових членів. Так, кожна країна-кандидат до Європейського союзу повинна автоматично бути готова і до вступу в союз НАТО. Учасники самміту лідерів країн НАТО, який відбудеться наступного року у Празі, на думку автора, повинні надіслати формальні запрошення країнам-кандидатам, які найбільшою мірою готові до вступу, і розпочати процес їхнього прийняття до союзу. При цьому, як зазначає Бжезінський, розширення союзу мало би стати процесом триваючим, тобто союз НАТО мав би і в майбутньому залишатися відкритим для нових членів.
Ця ж газета «Інтернешанел геральд трібюн» містить також коментар оглядача газетного синдикату «Лос-Анджелес таймс» Уільяма Фаффа, в якому автор аналізує деякі аспекти взаємин між Сполученими Штатами і їхніми європейськими союзниками у контексті останніх рішень адміністрації Буша у справі деяких міжнародних угод і розбудови програми протиракетної оборони США. Фафф наголошує при цьому на важливості розуміти мотиви рішень адміністрації Буша, яка не бажає управляти світом. Тут ідеться радше про оборонні міркування і про національні інтереси. Раніше адміністрація президента Клінтона вважала, що пропагування вільного ринку і американського зразка демократії можуть об’єднати міжнародну спільноту в ліберальній капіталістичній системі, у якій домінували би Сполучені Штати. Нині, як вважає автор, адміністрація Буша намагається розширити торгівлю без примусових глобальних зобов’язань. Критики Сполучених Штатів, пише на закінчення коментатор, яким не подобається поведінка Вашінгтона, повинні так само вимогливо глянути на себе самих, як вони дивляться на США. Деякі ілюзії, як вважає Фафф, повинні бути розвіяні.
Недавні парламентські вибори в Італії і перемога в них коаліції Сільвіо Берлусконі теж залишаються у центрі уваги західних коментаторів. Цікавий під цим оглядом коментар американського юриста Джона Карнея в газеті «Уолл стріт джорнел». Автор схвально відгукується про вибір італійців, які відкинули аргументи лівої опозиції, нібито інтереси багатого підприємця ідуть урозріз з інтересами держави. Чому бізнесмен, що пішов у політику, мав би керуватися власними інтересами, а професійні політики – вищими мотивами? – запитує автор. Найліпшою відповіддю на це запитання, закінчує Карней, мала би стати широка приватизація в Італії, послаблення регулювання економіки і зниження податків.
