Прага, 18 травня 2001 — Протистояння уряду з албанськими повстанцями в Македонії й далі не виходить із глухого кута: обидві сторони не схильні до компромісів.
Щойно речник македонського війська заявив у п’ятницю, що на півночі Македонії все спокійно і повідомлень про сутички немає, як агентства принесли вістки про артилерійський обстріл трьох сіл у неспокійному ре∂іоні. Перемир’я втрималося майже добу — за офіційною версією, п’ятничний обстріл був відповіддю на «провокацію».
Напередодні, в четвер, македонська влада продовжила на невизначений час термін свого ультиматуму повстанцям із лав місцевих албанців, які взялися за зброю кілька місяців тому, а на початку травня взяли під контроль десь 400 квадратних кілометрів території з десятком сіл на півночі країни, де переважно зосереджено її албанську меншину.
Македонські албанці, які, за деякими підрахунками, становлять до третини мешканців країни, домагаються собі більших прав, уважаючи, що слов’яни-македонці їх дискримінують. Але вимогу повстанців про автономію македонська більшість відкидає як намагання розірвати державу на частини.
Західна спільнота вимагає від уряду Македонії стриманості — там слушно побоюються, що розпалювання воєнної конфронтації може спричинити ще одну громадянську війну на Балканах. Та її тверду позицію — відкидання будь-якого «діялогу» з повстанцями й вимогу до них скласти зброю — на Заході підтримують.
«Вони поза законом», – сказав про албанських боївкарів у Македонії керівник зовнішньої політики Європейського Союзу Хав’єр Соляна, який прийняв у п’ятницю міністрів закордонних справ і оборони цієї країни, пообіцявши їм подальшу співпрацю з владою в Скоп’є. Повстанці ж на діялог із ЄС можуть не розраховувати, додав Соляна, — бо «в Європі політичних цілей не досягають насиллям».
Союз НАТО теж обіцяє підтримку владі, включно з подальшою військовою допомогою, якої вже надано чимало, — але й закликає нещодавно створений уряд міжнаціональної єдності йти на реформи, які надали б албанській меншині більші повноваження — це, заявив Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон, «підірве політичні позиції боївкарів».
Військові ж позиції в повстанців наразі теж непогані. Незважаючи на заклик до цивільних мешканців контрольованих повстанцями сіл залишити їх і ультиматум, який погрожує відновити воєнний наступ, якщо боївкарі не складуть зброю, більшість селян залишилося в своїх селах. Західні кореспонденти, що побували в них, повідомляють у п’ятницю, що люди сидять у підвалах, чекаючи поновлення бойових дій. Селяни не погоджуються з твердженнями македонської влади, що повстанці, мовляв, зумушують їх залишатися, аби використати як живі щити. У селі Слупчане, кажуть його мешканці, і так звана Національно-визвольна армія, як називають себе повстанці, і місцева адміністрація, і селяни — це ті самі люди, і брат брата чи син батька змушувати не буде.
Щойно речник македонського війська заявив у п’ятницю, що на півночі Македонії все спокійно і повідомлень про сутички немає, як агентства принесли вістки про артилерійський обстріл трьох сіл у неспокійному ре∂іоні. Перемир’я втрималося майже добу — за офіційною версією, п’ятничний обстріл був відповіддю на «провокацію».
Напередодні, в четвер, македонська влада продовжила на невизначений час термін свого ультиматуму повстанцям із лав місцевих албанців, які взялися за зброю кілька місяців тому, а на початку травня взяли під контроль десь 400 квадратних кілометрів території з десятком сіл на півночі країни, де переважно зосереджено її албанську меншину.
Македонські албанці, які, за деякими підрахунками, становлять до третини мешканців країни, домагаються собі більших прав, уважаючи, що слов’яни-македонці їх дискримінують. Але вимогу повстанців про автономію македонська більшість відкидає як намагання розірвати державу на частини.
Західна спільнота вимагає від уряду Македонії стриманості — там слушно побоюються, що розпалювання воєнної конфронтації може спричинити ще одну громадянську війну на Балканах. Та її тверду позицію — відкидання будь-якого «діялогу» з повстанцями й вимогу до них скласти зброю — на Заході підтримують.
«Вони поза законом», – сказав про албанських боївкарів у Македонії керівник зовнішньої політики Європейського Союзу Хав’єр Соляна, який прийняв у п’ятницю міністрів закордонних справ і оборони цієї країни, пообіцявши їм подальшу співпрацю з владою в Скоп’є. Повстанці ж на діялог із ЄС можуть не розраховувати, додав Соляна, — бо «в Європі політичних цілей не досягають насиллям».
Союз НАТО теж обіцяє підтримку владі, включно з подальшою військовою допомогою, якої вже надано чимало, — але й закликає нещодавно створений уряд міжнаціональної єдності йти на реформи, які надали б албанській меншині більші повноваження — це, заявив Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон, «підірве політичні позиції боївкарів».
Військові ж позиції в повстанців наразі теж непогані. Незважаючи на заклик до цивільних мешканців контрольованих повстанцями сіл залишити їх і ультиматум, який погрожує відновити воєнний наступ, якщо боївкарі не складуть зброю, більшість селян залишилося в своїх селах. Західні кореспонденти, що побували в них, повідомляють у п’ятницю, що люди сидять у підвалах, чекаючи поновлення бойових дій. Селяни не погоджуються з твердженнями македонської влади, що повстанці, мовляв, зумушують їх залишатися, аби використати як живі щити. У селі Слупчане, кажуть його мешканці, і так звана Національно-визвольна армія, як називають себе повстанці, і місцева адміністрація, і селяни — це ті самі люди, і брат брата чи син батька змушувати не буде.
