Бєлград, 23 травня 2001 – Президент Югославiї Воїслав Коштунiца i члени Президiї Боснiї i Герцеговини зазначили, що немає перешкод для поглиблення стосункiв двох сусiднiх країн.
Зустрiчi державних керiвникiв Югославiї та Боснiї й Герцеговини бiльше не є спектаклем, яким були ще пiвроку тому, коли двi країни встановили дипломатичнi стосунки. У вiвторок у Бєлградi перебували усi три члени боснiйсько-герцеговинської Президiї: серб Жiвко Радiшич, мусульманин Берiз Белкич та хорват Йозо Крiжанович i мiнiстр закордонних справ Златко Лагумджiя. Двi країни були у складi спiльної держави до 1992 року. Тодi боснiйськi серби, за допомогою югославських Збройних сил, пiдняли повстання з метою приєднання до Сербiї майже двох третин боснiйської територiї. Вiйна тривала до 1995 року, а завершилася пiдписанням Дейтонських угод. Бєлград формально визнав єдину Боснiю i Герцеговину. Проте, режим Мiлошевича вважав її штучною державою i уникав офiцiйних стосункiв з нею. Бєлградська пропаганда постiйно запевняла боснiйських сербiв, що ними контрольована частина Боснiї, так звана Республiка Сербська, ранiше чи пiзнiше увiйде до складу Сербiї.
Пiсля встановлення дипломатичних стосункiв Бєлград i офiцiйно вiдмовився вiд територiальних претенсiй щодо сусiдньої країни, яка фактично ще є протекторатом мiжнародного спiвтовариства. Пiсля розмов з боснiйськими керiвниками Воїслав Коштунiца сказав: “Хоча на просторах Балкан поки-що необхiдна мiжнародна присутнiсть, стосунки мiж сербами, хорватами, боснiйцями та iншими народами, якi тут живуть, не може врегулювати нiхто, крiм нас”.
Мiнiстри закордонних справ Горан Свiланович i Златко Лагумджiя пiсля пiдписання угоди про сформування Мiждеражвної ради по спiвробiтництву заявили, що це лише перший крок на новому шляху. Вони сповiстили, що найближчим часом буде пiдписано угоди про вiльну торгiвлю, уникнення подвiйного оподаткування, подвiйне громадянство, спiвробiтництво в галузi транспорту та боротьбi з органiзованою злочиннстю, торгiвлю людьми, наркотиками i зброєю.
Недавнi iнциденти в боснiйських мiстах Баня Лука i Требiнє, коли мiсцевi серби не допустили до початку вiдбудови мечетей, засвiдчили, що мирне спiвжиття й всестороннє спiвробiтництво про яке заявляють урядовцi – лише далекий iдеал. Все-ж, саме полiтики повиннi створювати можливостi для подолання наслiдкiв минулого. Учасники бєлградських розмов запропонували сликати тристоронню зустрiч представникiв Югославiї, Боснiї й Герцеговини та Хорватiї, яка була б присвячена проблеми повернення бiженцiв.
Дев’ять рокiв пiсля початку кривавої вiйни, Бєлград i Сараєво вiдкрили дверi до тривалого миру.
Зустрiчi державних керiвникiв Югославiї та Боснiї й Герцеговини бiльше не є спектаклем, яким були ще пiвроку тому, коли двi країни встановили дипломатичнi стосунки. У вiвторок у Бєлградi перебували усi три члени боснiйсько-герцеговинської Президiї: серб Жiвко Радiшич, мусульманин Берiз Белкич та хорват Йозо Крiжанович i мiнiстр закордонних справ Златко Лагумджiя. Двi країни були у складi спiльної держави до 1992 року. Тодi боснiйськi серби, за допомогою югославських Збройних сил, пiдняли повстання з метою приєднання до Сербiї майже двох третин боснiйської територiї. Вiйна тривала до 1995 року, а завершилася пiдписанням Дейтонських угод. Бєлград формально визнав єдину Боснiю i Герцеговину. Проте, режим Мiлошевича вважав її штучною державою i уникав офiцiйних стосункiв з нею. Бєлградська пропаганда постiйно запевняла боснiйських сербiв, що ними контрольована частина Боснiї, так звана Республiка Сербська, ранiше чи пiзнiше увiйде до складу Сербiї.
Пiсля встановлення дипломатичних стосункiв Бєлград i офiцiйно вiдмовився вiд територiальних претенсiй щодо сусiдньої країни, яка фактично ще є протекторатом мiжнародного спiвтовариства. Пiсля розмов з боснiйськими керiвниками Воїслав Коштунiца сказав: “Хоча на просторах Балкан поки-що необхiдна мiжнародна присутнiсть, стосунки мiж сербами, хорватами, боснiйцями та iншими народами, якi тут живуть, не може врегулювати нiхто, крiм нас”.
Мiнiстри закордонних справ Горан Свiланович i Златко Лагумджiя пiсля пiдписання угоди про сформування Мiждеражвної ради по спiвробiтництву заявили, що це лише перший крок на новому шляху. Вони сповiстили, що найближчим часом буде пiдписано угоди про вiльну торгiвлю, уникнення подвiйного оподаткування, подвiйне громадянство, спiвробiтництво в галузi транспорту та боротьбi з органiзованою злочиннстю, торгiвлю людьми, наркотиками i зброєю.
Недавнi iнциденти в боснiйських мiстах Баня Лука i Требiнє, коли мiсцевi серби не допустили до початку вiдбудови мечетей, засвiдчили, що мирне спiвжиття й всестороннє спiвробiтництво про яке заявляють урядовцi – лише далекий iдеал. Все-ж, саме полiтики повиннi створювати можливостi для подолання наслiдкiв минулого. Учасники бєлградських розмов запропонували сликати тристоронню зустрiч представникiв Югославiї, Боснiї й Герцеговини та Хорватiї, яка була б присвячена проблеми повернення бiженцiв.
Дев’ять рокiв пiсля початку кривавої вiйни, Бєлград i Сараєво вiдкрили дверi до тривалого миру.
