Прага, 25 червня 2001 – Після розвалу 91-го року і кількох пізніших кривавих воєн нині Бєлград виступив з ініціативою повести міжнародну конференцю у справі територіальної цілості і непорушності кордонів країн балканського регіону. Головна мета цього кроку, як пояснюють югославські керівники, відвернути дальші воєнні конфлікти на Балканах.
Президент Югославії Коштуніца і його радники важають, що міжнародна конференція, базуючись на Гельсінкських домовленостях від 75-го року, мала би установити принципи непорушності нині існуючих кордонів на Балканах, захисту людських прав у межах цих кордонів і запобігання етнічних конфліктів. Ідею скликання такої конференції підтримав Європейський союз і сусідня Румунія, у якій теж існують напруження з угорською етнічною меншістю уздовж спільного з Угорщиною кордону. Ініціативу проведення такої конференції підтримав також російський керівник Путін під час свого недавнього перебування на Балканах. Сполучені Штати поки що не висловили своєї підтримки проведенню конференції.
За словами радника президента Коштуніци Сіміча, за нинішніх умов на Балканах існує ризик нових міжетнічних конфліктів протягом наступного десятиліття, які можуть потягнути за собою сотні тисяч нових жертв і мільйони біженців. До речі, після розвалу колишньої комуністичної Югославії 91-го року й одностороннього проголошення незалежності Словенії й Хорватії, а потім Боснії й Македонії у війнах проти цих республік і в міжетнічних конфліктах загинуло понад 200 тисяч осіб, три мільйони людей стали біженцями.
Нині югославські керівники зазначають, що міжнародна конференція мала би чітко визначити норми, за яких стлало б неможливим захоплення території під претесктом захисту прав людини, як це сталося у краї Косово і Македонії. Оглядачі зазначають з цього приводу, що югославським керівникам ідеться передусім про збереження краю Косово у складі Сербії і знеохочення албанських сепаратистів від ідеї «Великої Албанії», зокрема від дальшої боротьби за автономію або незалежність у місцях їхнього скупчення в сусідніх з Албанією балканських країнах.
Журналісти наводять слова представника Форуму етнічних взаємин Душана Яніча, який вважає, що нинішні пропозиції Бєлграда могли б увійти до пізнішої міжнародної конференції, присвяченої Балканам, яка відбудеться на початку наступного року. За його словами, нині не час займатися правовими визначеннями. Однак, він не виключає можливості територіальних змін у межах нині існуючих кордонів на Балканах. Ідеться зокрема про створення регіональної автономії для сербів у краї Косово і для албанців у Македонії в районах, що прилюгають до Албанії і краю Косово. Тим часом, як вважає Яніч та інші югославські керівники, міжнародна конференція повинна би зосередити головну увагу на зміцненні стабільності і на економічній відбудові Балкан, а також на проблемі біженців.
Президент Югославії Коштуніца і його радники важають, що міжнародна конференція, базуючись на Гельсінкських домовленостях від 75-го року, мала би установити принципи непорушності нині існуючих кордонів на Балканах, захисту людських прав у межах цих кордонів і запобігання етнічних конфліктів. Ідею скликання такої конференції підтримав Європейський союз і сусідня Румунія, у якій теж існують напруження з угорською етнічною меншістю уздовж спільного з Угорщиною кордону. Ініціативу проведення такої конференції підтримав також російський керівник Путін під час свого недавнього перебування на Балканах. Сполучені Штати поки що не висловили своєї підтримки проведенню конференції.
За словами радника президента Коштуніци Сіміча, за нинішніх умов на Балканах існує ризик нових міжетнічних конфліктів протягом наступного десятиліття, які можуть потягнути за собою сотні тисяч нових жертв і мільйони біженців. До речі, після розвалу колишньої комуністичної Югославії 91-го року й одностороннього проголошення незалежності Словенії й Хорватії, а потім Боснії й Македонії у війнах проти цих республік і в міжетнічних конфліктах загинуло понад 200 тисяч осіб, три мільйони людей стали біженцями.
Нині югославські керівники зазначають, що міжнародна конференція мала би чітко визначити норми, за яких стлало б неможливим захоплення території під претесктом захисту прав людини, як це сталося у краї Косово і Македонії. Оглядачі зазначають з цього приводу, що югославським керівникам ідеться передусім про збереження краю Косово у складі Сербії і знеохочення албанських сепаратистів від ідеї «Великої Албанії», зокрема від дальшої боротьби за автономію або незалежність у місцях їхнього скупчення в сусідніх з Албанією балканських країнах.
Журналісти наводять слова представника Форуму етнічних взаємин Душана Яніча, який вважає, що нинішні пропозиції Бєлграда могли б увійти до пізнішої міжнародної конференції, присвяченої Балканам, яка відбудеться на початку наступного року. За його словами, нині не час займатися правовими визначеннями. Однак, він не виключає можливості територіальних змін у межах нині існуючих кордонів на Балканах. Ідеться зокрема про створення регіональної автономії для сербів у краї Косово і для албанців у Македонії в районах, що прилюгають до Албанії і краю Косово. Тим часом, як вважає Яніч та інші югославські керівники, міжнародна конференція повинна би зосередити головну увагу на зміцненні стабільності і на економічній відбудові Балкан, а також на проблемі біженців.
