Брюссель, 29 червня 2001 - У Брюсселі відбулась світова конференція у справі відбудови та надання фінансової допомоги країнам колишньої Югославії, які зазнали значних збитків у зв’язку з масштабними військовими етнічними конфліктами.
Конференція проводилась під егідою Європейської Комісії та Світового Банку.
Спектр учасників світової конференції з відродження балканського регіону виявився надзвичайно широким. В першу чергу, звісно, - це так звані країни - реципієнти, тобто ті які потребують фінансової і технічної допомоги: Боснія-Герцеговина, Косово, Сербія, Македонія, Албанія.
Серед донорів, тобто краін, які роблять свій внесок у відбудову регіону окрім потужних Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Канади, Японії, Франції, Італії в списках значаться Китай, Корея, Росія, а також країни -кандидати в Європейський Союз - Чехія, Словаччина, Словенія і навіть ще економічно кволі Румунія й Болгарія. Україна цього разу в конференції участі не брала.
Конференцію відкрив віце-президент Світового Банку Йоганес Лінн. Він нагадав, що Світовий Банк разом з Європейською Комісією відразу після завершення війни в Сербії та Босні - Герцеговині надали фінансово - матеріальну допомогу в ці регіони в розмірі п’ятьсот млн. доларів. Цього разу, зазначив речник Європейської Комісії Гунар Вігант, Єврокомісія та Світовий Банк не спроможні виділити для відбудови регіону більше ніж 230 млн. безповоротної допомоги та 300 млн. в якості позики в цьому році. В нинішньому році Балкани одержать від усіх разом країн-донорів 1 мільярд 250 млн. доларів.
Примітним виявився той факт, що проведення світової конференції з відбудови Балкан співпав з рішенням властей Югославії передати Слободана Мілошевіча гаагзькому трибуналу. У зв’язку з цим Генеральний Секретар НАТО Джордж Робертсон палко підтримав мудре рішення Бєлграду, зазначивши при цьому, що Слободан Мілошевіч асоціюється з найтемнішим і найсуворішим диктатором в історії балканського народу. Передача Мілошевіча гаагзькому Трибуналу означає те, що Югославія не на словах а на ділі довела своє прагнення реінтегрувати в світове демократичне суспільство.
Конференція проводилась під егідою Європейської Комісії та Світового Банку.
Спектр учасників світової конференції з відродження балканського регіону виявився надзвичайно широким. В першу чергу, звісно, - це так звані країни - реципієнти, тобто ті які потребують фінансової і технічної допомоги: Боснія-Герцеговина, Косово, Сербія, Македонія, Албанія.
Серед донорів, тобто краін, які роблять свій внесок у відбудову регіону окрім потужних Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Канади, Японії, Франції, Італії в списках значаться Китай, Корея, Росія, а також країни -кандидати в Європейський Союз - Чехія, Словаччина, Словенія і навіть ще економічно кволі Румунія й Болгарія. Україна цього разу в конференції участі не брала.
Конференцію відкрив віце-президент Світового Банку Йоганес Лінн. Він нагадав, що Світовий Банк разом з Європейською Комісією відразу після завершення війни в Сербії та Босні - Герцеговині надали фінансово - матеріальну допомогу в ці регіони в розмірі п’ятьсот млн. доларів. Цього разу, зазначив речник Європейської Комісії Гунар Вігант, Єврокомісія та Світовий Банк не спроможні виділити для відбудови регіону більше ніж 230 млн. безповоротної допомоги та 300 млн. в якості позики в цьому році. В нинішньому році Балкани одержать від усіх разом країн-донорів 1 мільярд 250 млн. доларів.
Примітним виявився той факт, що проведення світової конференції з відбудови Балкан співпав з рішенням властей Югославії передати Слободана Мілошевіча гаагзькому трибуналу. У зв’язку з цим Генеральний Секретар НАТО Джордж Робертсон палко підтримав мудре рішення Бєлграду, зазначивши при цьому, що Слободан Мілошевіч асоціюється з найтемнішим і найсуворішим диктатором в історії балканського народу. Передача Мілошевіча гаагзькому Трибуналу означає те, що Югославія не на словах а на ділі довела своє прагнення реінтегрувати в світове демократичне суспільство.
