Київ, 17 липня 2001 - Попри те, що виборча кампанія офіційно ще не почалася, будування міжпартійних блоків розгорнулося на повну силу. Приблизно половина потенційно вагомих учасників передвиборних перегонів уже оприлюднила свою позицію щодо блокування; інші вичікують нагоди, щоб не помилитися у виборі союзників.
Приклад подала так звана “партія влади”, почавши формувати масштабне об‘єднання у складі Партії Реґіонів, Народно-демократичної партії, “Трудової України”, Аграрної партії та деяких дрібніших структур. У журналістських колах це об‘єднання, яке наразі ще юридично не до кінця оформлене, звуть просто: “донецько-дніпропетровським кланом”, хоча присутні там і представники деяких інших реґіонів. Головні персонажі: Сергій Тигипко, Віктор Пінчук, Андрій Деркач, Микола Азаров, Віктор Янукович, Валерій Пустовойтенко, Михайло Гладій.
Як непримиренна опозиція до цього і всіх інших кланів виступає Форум національного порятунку на чолі з Юлією Тимошенко, до якого входять сім партій, найпомітнішими серед яких є “Батьківщина” (Олександр Турчинов), “Собор” (Анатолій Матвієнко), УРП (Левко Лук‘яненко) та Українська соціал-демократична партія (Василь Онопенко). Інший опозиційний блок складається навколо Олександра Мороза, і, ймовірно, одержить назву “Україна без Кучми”. Уже відомо, що до цього блоку увійдуть Соцпартія, Соціал-демократична партія України (Юрій Буздуган), Український (не плутати з ленінським!) комсомол (Олександр Старинець), Партія захисту інтересів селян (Іван Бокий).
Ще два блоки посідають так звану “особливу позицію”: не висуватимуть єдиного списку на виборах, але всіляко підтримуватимуть “ідейно близьких” кандидатів. Це – ЗУБР (“За союз України, Білорусі, Росії”) та “За Україну”. Перше базується на комуністах, прогресивних соціалістах та Слов‘янській партії. Друге – начебто індивідуальна ініціатива Бориса Олійника, Михайла Сироти, Юрія Кармазина та кількох інших депутатів. Попри начебто фундаментальні розбіжності між першим і другим блоками, їх об‘єднує категоричне несприйняття західної цивілізації. Нарешті, існує ще блок партій “Яблуко”, “Красива Україна” та Зеленої партії-ХХІ. Всі інші партії поки що визначаються. Крім Партії зелених України, яка вже вирішила йти на вибори самостійно.
Приклад подала так звана “партія влади”, почавши формувати масштабне об‘єднання у складі Партії Реґіонів, Народно-демократичної партії, “Трудової України”, Аграрної партії та деяких дрібніших структур. У журналістських колах це об‘єднання, яке наразі ще юридично не до кінця оформлене, звуть просто: “донецько-дніпропетровським кланом”, хоча присутні там і представники деяких інших реґіонів. Головні персонажі: Сергій Тигипко, Віктор Пінчук, Андрій Деркач, Микола Азаров, Віктор Янукович, Валерій Пустовойтенко, Михайло Гладій.
Як непримиренна опозиція до цього і всіх інших кланів виступає Форум національного порятунку на чолі з Юлією Тимошенко, до якого входять сім партій, найпомітнішими серед яких є “Батьківщина” (Олександр Турчинов), “Собор” (Анатолій Матвієнко), УРП (Левко Лук‘яненко) та Українська соціал-демократична партія (Василь Онопенко). Інший опозиційний блок складається навколо Олександра Мороза, і, ймовірно, одержить назву “Україна без Кучми”. Уже відомо, що до цього блоку увійдуть Соцпартія, Соціал-демократична партія України (Юрій Буздуган), Український (не плутати з ленінським!) комсомол (Олександр Старинець), Партія захисту інтересів селян (Іван Бокий).
Ще два блоки посідають так звану “особливу позицію”: не висуватимуть єдиного списку на виборах, але всіляко підтримуватимуть “ідейно близьких” кандидатів. Це – ЗУБР (“За союз України, Білорусі, Росії”) та “За Україну”. Перше базується на комуністах, прогресивних соціалістах та Слов‘янській партії. Друге – начебто індивідуальна ініціатива Бориса Олійника, Михайла Сироти, Юрія Кармазина та кількох інших депутатів. Попри начебто фундаментальні розбіжності між першим і другим блоками, їх об‘єднує категоричне несприйняття західної цивілізації. Нарешті, існує ще блок партій “Яблуко”, “Красива Україна” та Зеленої партії-ХХІ. Всі інші партії поки що визначаються. Крім Партії зелених України, яка вже вирішила йти на вибори самостійно.
