Мінськ, 20 липня 2001 - "Розстрільний пістолет видавався напрокат" - з таким заголовком надруковано сьогодні статтю про білоруський "ескадрон смерті" в незалежній газеті "Наша Свабода". В публікації подаються цитати з оприлюднених цього тижня документів про причетність оточення Аляксандра Лукашенка до політичних вбивств та зникнень опозиціонерів.
Ось так зустрічає 7-річницю своєї інавгурації Аляксандр Лукашенка. Саме 20 липня 1994 року він став главою держави, а парламентська Білорусь - президентською республікою.
Лукашенка заявляє, що поширені його конкурентом на виборах, головою Федерації профспілок Уладзіміром Ганчариком документи - це "сміття". Проте Аляксандр Лукашенка визнав, що документи Ганчарика є, цитую, "окремими аркушами, вирваними з кримінальної справи".
Хоча президентський речник Микола Барисєвіч заявив радіо "Ехо Москви", що секретного указу про "ескадрон смерті" немає, ніхто з адміністрації білоруського президента так і не оприлюднив указ Аляксандра Лукашенки № 19 від 12 січня 1998 року, про який казали, що саме там йшлося про особливу одиницю, яка стала цим ескадроном. Щоправда, речник сказав: "Витіки інформації в пресу є звичайними підчас будь-якої виборної кампанії, і нинішня президентська кампанія не є вийнятком" (кінець цитати).
Білоруська опозиція розцінює такі дивні спростування як справжні підтвердження правдивості оприлюдненого компромату.
Тим часом профспілковий лідер Уладзімір Ганчарик надіслав свої документи, що свідчать про існування в Білорусі "ескадрону смерті", російському президентові Владіміру Путіну та закликав його як президента великої держави, союзної з Білоруссю, "використати свій авторитет і вплив для сприяння відновленню законності та громадської згоди, настільки необхідних для проведення в нашій країні насправді демократичних президентських виборів". Ганчарик наголошує, що до оприлюднення цих документів він передав їх президентові Лукашенку, але той на це ніяк не відреагував.
Ось так зустрічає 7-річницю своєї інавгурації Аляксандр Лукашенка. Саме 20 липня 1994 року він став главою держави, а парламентська Білорусь - президентською республікою.
Лукашенка заявляє, що поширені його конкурентом на виборах, головою Федерації профспілок Уладзіміром Ганчариком документи - це "сміття". Проте Аляксандр Лукашенка визнав, що документи Ганчарика є, цитую, "окремими аркушами, вирваними з кримінальної справи".
Хоча президентський речник Микола Барисєвіч заявив радіо "Ехо Москви", що секретного указу про "ескадрон смерті" немає, ніхто з адміністрації білоруського президента так і не оприлюднив указ Аляксандра Лукашенки № 19 від 12 січня 1998 року, про який казали, що саме там йшлося про особливу одиницю, яка стала цим ескадроном. Щоправда, речник сказав: "Витіки інформації в пресу є звичайними підчас будь-якої виборної кампанії, і нинішня президентська кампанія не є вийнятком" (кінець цитати).
Білоруська опозиція розцінює такі дивні спростування як справжні підтвердження правдивості оприлюдненого компромату.
Тим часом профспілковий лідер Уладзімір Ганчарик надіслав свої документи, що свідчать про існування в Білорусі "ескадрону смерті", російському президентові Владіміру Путіну та закликав його як президента великої держави, союзної з Білоруссю, "використати свій авторитет і вплив для сприяння відновленню законності та громадської згоди, настільки необхідних для проведення в нашій країні насправді демократичних президентських виборів". Ганчарик наголошує, що до оприлюднення цих документів він передав їх президентові Лукашенку, але той на це ніяк не відреагував.
