Прага, 25 липня 2001 – Конфлікт, що спричинили дії іранського військового корабля, котрий 23 липня змусив азербайджанське судно «Геофізик-3» повернутися з району розвідки до берега, може означати початок якісно нового етапу розвитку подій навколо каспійської нафти.
Азербайджанські джерела повідомили, що після першої години дня за місцевим часом 23 липня в азербайджанському секторі Каспію, в зоні нафтового родовища Алов, або Альборз, як його йменують в Ірані, в 150 кілометрах південніше Баку, над азербайджанськими дослідними суднами «Геофізик-3» і «Аліф Гаджієв» впродовж двох годин здійснював обльоти іранський військовий літак, а відразу ж після восьмої години вечора до корабля «Геофізик-3» підпливло іранське військове судно, з якого в ультимативній формі і з погрозами застосувати військову силу змусили азербайджанський корабель повернутися до берега. Це викликало в ніч на 24 липня гостру ноту Баку на адресу Тегерана. Події навколо дослідницьких, нафторозвідувальних робіт Азербайджану на згаданій структурі Алов, де бере участь й британська «Брітіш Петролеум», повернули у небезпечне русло. Радикально налаштовані сили Баку вимагають у дипломатичної місії Ірану покинути країну. Хоча іранська сторона не схильна драматизувати ситуацію і вважає, що вся відповідальність за інцидент лежить на азербайджанському керівництву, котре неодноразово отримувало офіційні протести Тегерана з приводу незаконних нафторозвідок у спірному секторі Каспію. Нагадаємо, що Іран вимагає поділити море на рівні 20 відсоткові ділянки між п’ятьма прибережними країнами Каспійського моря, а Азербайджан притримується принципу серединної лінії, що може збільшити іранський сектор з 12 до 14 відсотків, а це не влаштовує іранську сторону. Переговори Ірану, Туркменистану, Казахстану, Росії та Азербайджану з приводу статусу Каспію, черговий етап котрих вже декілька разів переносився, призначені у туркменському Туркменбаші на жовтень цього року. Більше того, на серпень запланований офіційний візит Гейдара Алієва до Ірану. Чи не виглядає все так, що Тегеран своїми силовими діями готує сприятливий грунт для майбутніх переговорів щодо статусу Каспійського моря.
Хоча чимало спостерігачів вважають, що цей інцидента може мати набагато дальші наслідки. На зустрічі з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Хасаном Роухані у понеділок посол Великобританії в Тегерані Ніколас Брауні заявив, що жодна з британських нафторозвідувальних компаній не планує проводити в каспійському морі операції, які б могли викликати протест Ірану. А Хасан Роухані підкреслив рішучість Ірану не дозволяти іноземним компаніям розпочинати будь-які проекти пов’язані з нафтогазовими ресурсами на належних Ірану 20-відсотках території Каспію.
Засоби інформації звернули увагу на те, що силова акція Ірану супроти кораблів Азербайджану на Каспії мала місце відразу ж після закінчення зустрічі великих держав у Ґенуї. У російському міністерстві закордонних справ якоїсь офіційної реакції Москви на згадані події не очікують. Посольство США в Баку ніяк не коментує інцидент. Однак реакція Білого дому, на думку спостерігачів, не виключена. Йдеться ж про те, що застосування сили на Каспійському морі відлякує від нафтогазового регіону багаточисельних інвесторів і ставить під сумнів грандіозний проект Баку-Тбілісі-Джейхан.
Азербайджанські джерела повідомили, що після першої години дня за місцевим часом 23 липня в азербайджанському секторі Каспію, в зоні нафтового родовища Алов, або Альборз, як його йменують в Ірані, в 150 кілометрах південніше Баку, над азербайджанськими дослідними суднами «Геофізик-3» і «Аліф Гаджієв» впродовж двох годин здійснював обльоти іранський військовий літак, а відразу ж після восьмої години вечора до корабля «Геофізик-3» підпливло іранське військове судно, з якого в ультимативній формі і з погрозами застосувати військову силу змусили азербайджанський корабель повернутися до берега. Це викликало в ніч на 24 липня гостру ноту Баку на адресу Тегерана. Події навколо дослідницьких, нафторозвідувальних робіт Азербайджану на згаданій структурі Алов, де бере участь й британська «Брітіш Петролеум», повернули у небезпечне русло. Радикально налаштовані сили Баку вимагають у дипломатичної місії Ірану покинути країну. Хоча іранська сторона не схильна драматизувати ситуацію і вважає, що вся відповідальність за інцидент лежить на азербайджанському керівництву, котре неодноразово отримувало офіційні протести Тегерана з приводу незаконних нафторозвідок у спірному секторі Каспію. Нагадаємо, що Іран вимагає поділити море на рівні 20 відсоткові ділянки між п’ятьма прибережними країнами Каспійського моря, а Азербайджан притримується принципу серединної лінії, що може збільшити іранський сектор з 12 до 14 відсотків, а це не влаштовує іранську сторону. Переговори Ірану, Туркменистану, Казахстану, Росії та Азербайджану з приводу статусу Каспію, черговий етап котрих вже декілька разів переносився, призначені у туркменському Туркменбаші на жовтень цього року. Більше того, на серпень запланований офіційний візит Гейдара Алієва до Ірану. Чи не виглядає все так, що Тегеран своїми силовими діями готує сприятливий грунт для майбутніх переговорів щодо статусу Каспійського моря.
Хоча чимало спостерігачів вважають, що цей інцидента може мати набагато дальші наслідки. На зустрічі з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Хасаном Роухані у понеділок посол Великобританії в Тегерані Ніколас Брауні заявив, що жодна з британських нафторозвідувальних компаній не планує проводити в каспійському морі операції, які б могли викликати протест Ірану. А Хасан Роухані підкреслив рішучість Ірану не дозволяти іноземним компаніям розпочинати будь-які проекти пов’язані з нафтогазовими ресурсами на належних Ірану 20-відсотках території Каспію.
Засоби інформації звернули увагу на те, що силова акція Ірану супроти кораблів Азербайджану на Каспії мала місце відразу ж після закінчення зустрічі великих держав у Ґенуї. У російському міністерстві закордонних справ якоїсь офіційної реакції Москви на згадані події не очікують. Посольство США в Баку ніяк не коментує інцидент. Однак реакція Білого дому, на думку спостерігачів, не виключена. Йдеться ж про те, що застосування сили на Каспійському морі відлякує від нафтогазового регіону багаточисельних інвесторів і ставить під сумнів грандіозний проект Баку-Тбілісі-Джейхан.
