Житомир, 6 серпня 2001 - Ці зміни спонукають багатьох економістів вкотре порушувати питання доцільності існування в державі територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Дискусії навколо ефективності, так званих, вільних економічних зон точаться і надалі. Зокрема на останній Колегії Житомирської облдержадміністрації визнано, що функціонування в області спеціального режиму інвестиційної діяльності поки суттєво не впливає на структурну перебудову економіки регіону.
У рішенні Колегії Житомирської облдержадміністрації визнано, що робота з розробки та реалізації інвестиційних проектів у більшості районів не відповідає завданням, які були поставлені при запровадженні спеціального режиму інвестування. Так, обсяг продукції виробленої в рамках реалізації інвестпроектів за січень-квітень цього року склав 9 з половиною мільйонів гривень. Це лише 3,6 відсотка від загального обсягу виробленої продукції на територіях пріоритетного розвитку Житомирщини.
У 3 районах області взагалі ненемає жодного інвестиційного проекту. Ще в 3 районах їх усього по одному, хоча там працює більш ніж 90 перспективних підприємств. Не залучаються інвестицій в такі важливі для області галузі як сільське господарство (зокрема в хмелярство та льонарство), деревообробку, целюлозно-паперову промисловості, машинобудування, виробництво електроенергії та будівництво. Це підсумок півтора річної роботи Закону про інвестиційну діяльність на півночі Житомирщини.
Ото ж проболема кадрів для нас як завжди залишається гострою. Ті ж, хто працюють у виробництві не мають відповідної фахової підготовки. За словами експертів, через яких проходять інвестиційні пропозиції з районів, більшість проектів, що претендують на капіталовкладення, потребують суттєвих допрацюваннь. Часто у районах навіть нема кому видати елементарних презентаційних буклетів чи зробити інтернет-сторінку підприємства.
Все однак Житомирщина тримається за території пріорітетного розвтку як за рятівне коло. На тлі колишнього інвестиційного застою нині помітний бодай якийсь рух. Кадри ж намагаються виховувати і перевиховувати самі. Наприклад, агітують керівників підприємств направляти працівників економічних служб на лікбезівські навчання з бізнес-планування.
У рішенні Колегії Житомирської облдержадміністрації визнано, що робота з розробки та реалізації інвестиційних проектів у більшості районів не відповідає завданням, які були поставлені при запровадженні спеціального режиму інвестування. Так, обсяг продукції виробленої в рамках реалізації інвестпроектів за січень-квітень цього року склав 9 з половиною мільйонів гривень. Це лише 3,6 відсотка від загального обсягу виробленої продукції на територіях пріоритетного розвитку Житомирщини.
У 3 районах області взагалі ненемає жодного інвестиційного проекту. Ще в 3 районах їх усього по одному, хоча там працює більш ніж 90 перспективних підприємств. Не залучаються інвестицій в такі важливі для області галузі як сільське господарство (зокрема в хмелярство та льонарство), деревообробку, целюлозно-паперову промисловості, машинобудування, виробництво електроенергії та будівництво. Це підсумок півтора річної роботи Закону про інвестиційну діяльність на півночі Житомирщини.
Ото ж проболема кадрів для нас як завжди залишається гострою. Ті ж, хто працюють у виробництві не мають відповідної фахової підготовки. За словами експертів, через яких проходять інвестиційні пропозиції з районів, більшість проектів, що претендують на капіталовкладення, потребують суттєвих допрацюваннь. Часто у районах навіть нема кому видати елементарних презентаційних буклетів чи зробити інтернет-сторінку підприємства.
Все однак Житомирщина тримається за території пріорітетного розвтку як за рятівне коло. На тлі колишнього інвестиційного застою нині помітний бодай якийсь рух. Кадри ж намагаються виховувати і перевиховувати самі. Наприклад, агітують керівників підприємств направляти працівників економічних служб на лікбезівські навчання з бізнес-планування.
