Київ, 9 серпня 2001 - Майдан Незалежності у Києві став притчею во язицих. Те, що тут споруджується пам’ятник на ознаменування 10-ої річниці незалежності України, знають всі. Правда, кожен уявляє собі цей пам’ятник по-різному. Бо остаточний його проект мало хто бачив.
Під час будівництва пам’ятника було знайдено навіть, за деякими даними, печатку Ярослава Мудрого, зроблено кілька археологічних відкриттів. Будова спричинилася до певних незручностей для киян та гостей столиці, які давненько вже не можуть ні пройти, ні проїхати по Хрещатику.
Масштаби будівництва такі, що навіть породили анекдот. І тепер на запитання про те, чи до Дня Незалежності будівництво буде закінчене, відповідають так: “Хіба ви не чули, що будівельники написали Президенту листа з проханням перенести святкування Дня незалежності на грудень?”
А якщо серйозно, то будова вражає: і розмахом робіт, і таємничим ореолом чуток та домислів навколо неї. І, чим ближче до заповітного дня, тим більше цікавих, які мріють “дожити до відкриття пам’ятника на Майдані”.
15 серпня має розпочатися монтування скульптур. Скульптура Матері-України буде складатися зі ста вісімдесяти бронзових фрагментів. Автор монументу – скульптор Анатолій Кущ. Виготовляють монумент незалежності майстри київського виробничого об’єднання “Художник”. Щоправда, для скульптора і майстрів робота цього року ще не завершиться. Вони ще й цілий наступний рік працюватимуть над створенням дванадцяти бронзових фігур тих, хто причетний до ствердження незалежності України. Цей етап має завершитися аж до одинадцятої річниці України! Чи при цьому знову закриватимуть Майдан і Хрещатик – поки що не відомо.
А тим часом, надто цікаві обивателі уже хоч якось можуть собі уявити, що ж то за пам’ятник з’явиться на Майдані Незалежності в Києві. Уже відомо, що там височітиме бронзова скульптура Матері-України. Над головою вона триматиме калинову гілку. Чому саме над головою, а не біля серця чи просто в руках – не знає ніхто. Деякі скалозуби вже згадують давню радянську жницю із серпом над головою. Але народ в Україні завжди славився схильністю до гумору та сатири.
Чи не цією схильністю можна пояснити й анекдотичні листи деяких киян до окремих київських газет, на які дають відповіді серйозні люди з серйозних організацій. У таких листах кияни запитують: чи то правда, що у зв”язку з авральною добудовою пам”ятника мер міста пан Омельченко дав наказ розстрілювати хмари на підступах до столиці, тому тут три тижні нема обіцяних дощів та злив? Спеціалісти гідрометцентру вже пояснили, що то все – вигадки. Але недовірливі кияни, мабуть, лишилися при своїй думці.
Щодо окремих скульптурних груп, які становитимуть разом з фігурою матері-України ансамбль, то Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь стоятимуть у фонтані з боку київської консерваторії. Постамент для цієї скульптурної групи буде зображувати київські горби і вулиці колишніх століть. Кий триматиме щит із символом вогню, Щек буде з плугом, а Хорив уособлюватиме мисливця. Либідь буде з лебедями та ліліями. Символіка скульптурних груп та пам”ятника в цілому більш, ніж прозора. До слова, відома політик та архітектор пані Лариса Скорик уже виступила в пресі з критикою, зауваживши, що архітектурно майдану Незалежності як майдану не існує, є просте перехрестя. Тому будувати тут якийсь цілісний ансамбль – то помилка.
Очевидно, істину можна буде шукати тільки тоді, коли справді знімуть риштування і майдан постане в оновленому вигляді.
А тимчасом кияни обговорюють цей символ Незалежності. І поділяються на тих, хто справді очікує появи пам”ятника , який стоятиме віки та тих, хто скептично махає рукою та каже, що цей пам”тник – то змога “закопати грошІ”. A ще – відкрити кілька нових супер-крамничок під землею в найдоррожчій столичній зоні відпочинку.
До 22-го серпня, а саме в цей день мають бути завершені всі роботи, залишається небагато днів. До того часу зі Сполучених Штатів Америки ще мають привезти окислювач для бронзи та покрити ним фігуру Матері-України. Вона відразу набуде зеленого кольору. Щоб не сталося так, напевно, як із пам’ятником Шевченку у центрі Львова, який окислився сам по собі , з часом “позеленівши”, що викликало було багато пересудів та клопотів.
Загальна сума, якою оцінять виконані роботи, цікавить простих громадян не менше, ніж те, якою буде сама споруда. Називаються фантастичні цифри. А тим часом Київська міська та Печерська районна адміністрації взяли на себе витрати в сумі двох з половиною мільйонів гривень на облаштування до десятих роковин Незалежності дендропарку на схилах Дніпра. Парк проляже від майданчику Андрія Первозваного до пам”ятника Невідомому солдату. Чотири гектари схилів Дніпра вже чистять і насаджують там каштани, липи, дуби, ялини, берези та інші дерева і кущі.
Можливо, до світлої дати з”явиться і ще щось цікаве, причому, не лише у столиці. Бо ж незалежність України стосується не тільки Києва. Чи святкувати світлу дату будуть також у найдальших селах та містах, селищах чи хутірцях? Там, де ще немає –або вже немає – електрики, куди не доходять столичні газети та розкішні журнали, де немає доріг , води, газу . І люди з гіркотою в серці думають про те, що за десять років незалежності України ні до чого не доробилися. Ремствують, нарікають на безробіття і безголів”я нової влади. Приміряють ті кошти, які витрачаються на оновлення Хрещатика, кожен до власних дірок – залатати б, мовляв.
Помпезна будова на майдані Незалежності в Києві сприймається багатьма людьми в Україні як своєрідне “потьомкінське село”, бутафорія, покликана ввести в оману всіх, хто ще не бачить справжньої суті новітнього феодалізму, побудованого в Україні за десять років.
Під час будівництва пам’ятника було знайдено навіть, за деякими даними, печатку Ярослава Мудрого, зроблено кілька археологічних відкриттів. Будова спричинилася до певних незручностей для киян та гостей столиці, які давненько вже не можуть ні пройти, ні проїхати по Хрещатику.
Масштаби будівництва такі, що навіть породили анекдот. І тепер на запитання про те, чи до Дня Незалежності будівництво буде закінчене, відповідають так: “Хіба ви не чули, що будівельники написали Президенту листа з проханням перенести святкування Дня незалежності на грудень?”
А якщо серйозно, то будова вражає: і розмахом робіт, і таємничим ореолом чуток та домислів навколо неї. І, чим ближче до заповітного дня, тим більше цікавих, які мріють “дожити до відкриття пам’ятника на Майдані”.
15 серпня має розпочатися монтування скульптур. Скульптура Матері-України буде складатися зі ста вісімдесяти бронзових фрагментів. Автор монументу – скульптор Анатолій Кущ. Виготовляють монумент незалежності майстри київського виробничого об’єднання “Художник”. Щоправда, для скульптора і майстрів робота цього року ще не завершиться. Вони ще й цілий наступний рік працюватимуть над створенням дванадцяти бронзових фігур тих, хто причетний до ствердження незалежності України. Цей етап має завершитися аж до одинадцятої річниці України! Чи при цьому знову закриватимуть Майдан і Хрещатик – поки що не відомо.
А тим часом, надто цікаві обивателі уже хоч якось можуть собі уявити, що ж то за пам’ятник з’явиться на Майдані Незалежності в Києві. Уже відомо, що там височітиме бронзова скульптура Матері-України. Над головою вона триматиме калинову гілку. Чому саме над головою, а не біля серця чи просто в руках – не знає ніхто. Деякі скалозуби вже згадують давню радянську жницю із серпом над головою. Але народ в Україні завжди славився схильністю до гумору та сатири.
Чи не цією схильністю можна пояснити й анекдотичні листи деяких киян до окремих київських газет, на які дають відповіді серйозні люди з серйозних організацій. У таких листах кияни запитують: чи то правда, що у зв”язку з авральною добудовою пам”ятника мер міста пан Омельченко дав наказ розстрілювати хмари на підступах до столиці, тому тут три тижні нема обіцяних дощів та злив? Спеціалісти гідрометцентру вже пояснили, що то все – вигадки. Але недовірливі кияни, мабуть, лишилися при своїй думці.
Щодо окремих скульптурних груп, які становитимуть разом з фігурою матері-України ансамбль, то Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь стоятимуть у фонтані з боку київської консерваторії. Постамент для цієї скульптурної групи буде зображувати київські горби і вулиці колишніх століть. Кий триматиме щит із символом вогню, Щек буде з плугом, а Хорив уособлюватиме мисливця. Либідь буде з лебедями та ліліями. Символіка скульптурних груп та пам”ятника в цілому більш, ніж прозора. До слова, відома політик та архітектор пані Лариса Скорик уже виступила в пресі з критикою, зауваживши, що архітектурно майдану Незалежності як майдану не існує, є просте перехрестя. Тому будувати тут якийсь цілісний ансамбль – то помилка.
Очевидно, істину можна буде шукати тільки тоді, коли справді знімуть риштування і майдан постане в оновленому вигляді.
А тимчасом кияни обговорюють цей символ Незалежності. І поділяються на тих, хто справді очікує появи пам”ятника , який стоятиме віки та тих, хто скептично махає рукою та каже, що цей пам”тник – то змога “закопати грошІ”. A ще – відкрити кілька нових супер-крамничок під землею в найдоррожчій столичній зоні відпочинку.
До 22-го серпня, а саме в цей день мають бути завершені всі роботи, залишається небагато днів. До того часу зі Сполучених Штатів Америки ще мають привезти окислювач для бронзи та покрити ним фігуру Матері-України. Вона відразу набуде зеленого кольору. Щоб не сталося так, напевно, як із пам’ятником Шевченку у центрі Львова, який окислився сам по собі , з часом “позеленівши”, що викликало було багато пересудів та клопотів.
Загальна сума, якою оцінять виконані роботи, цікавить простих громадян не менше, ніж те, якою буде сама споруда. Називаються фантастичні цифри. А тим часом Київська міська та Печерська районна адміністрації взяли на себе витрати в сумі двох з половиною мільйонів гривень на облаштування до десятих роковин Незалежності дендропарку на схилах Дніпра. Парк проляже від майданчику Андрія Первозваного до пам”ятника Невідомому солдату. Чотири гектари схилів Дніпра вже чистять і насаджують там каштани, липи, дуби, ялини, берези та інші дерева і кущі.
Можливо, до світлої дати з”явиться і ще щось цікаве, причому, не лише у столиці. Бо ж незалежність України стосується не тільки Києва. Чи святкувати світлу дату будуть також у найдальших селах та містах, селищах чи хутірцях? Там, де ще немає –або вже немає – електрики, куди не доходять столичні газети та розкішні журнали, де немає доріг , води, газу . І люди з гіркотою в серці думають про те, що за десять років незалежності України ні до чого не доробилися. Ремствують, нарікають на безробіття і безголів”я нової влади. Приміряють ті кошти, які витрачаються на оновлення Хрещатика, кожен до власних дірок – залатати б, мовляв.
Помпезна будова на майдані Незалежності в Києві сприймається багатьма людьми в Україні як своєрідне “потьомкінське село”, бутафорія, покликана ввести в оману всіх, хто ще не бачить справжньої суті новітнього феодалізму, побудованого в Україні за десять років.
