Прага, 15 серпня 2001 – Із наближенням міжнародної конференції ООН, присвяченої боротьбі із расизмом і ксенофобією, у Сполучених Штатах розгорається дискусія у справі рабства чорних американців і фінансової компенсації за цей історичний гріх Америки.
Однотижнева конференція ООН, присвячена боротьбі з расизмом, ксенофобією та іншими формами нетолерантності, зокрема етнічної, релігійної і культурної, відбудеться у місті Дурбан в Південно-Африканській республіці від 31 серпня до 7 вересня. Серед інших питань на порядку денному мала би стати історична проблема рабства чорних американців, яка певною мірою має продовження до теперішніх часів з огляду на присутність в американському суспільстві значної частини чорних - нащадків колишніх рабів. Незважаючи на те, що африканських рабів завозили до Америки британці і було це 300 років тому (перший корабель прибув 1639-го року), незважаючи на громадянську війну, яка вивільнила негрів від рабства, сьогодні негритянські організації у США й африканські країни вимагають поставити на порядок денний конференції в Дурбані питання про вибачення Сполучених Штатів за рабство негрів і виплати фінансових компенсацій. Поки що невідомо лише кому платити або кому більше платити – африканським країнам, чи негритянським організаціям у США? Президент Буш заявив, що Сполучені Штати бойкотуватимуть конференцію, якщо це питання не буде знято з обговорення, а також не будуть усунені з порядку денного вимоги арабських країн прирівняти сіонізм до расизму. Проте ми зупинимося на першому питанні, яке сьогодні вийшло поза рамки дипломатичних дискусій у межах підготовки до конференції. На думку деяких оглядачів, можливо, якби не скликання нинішньої конференції в Дурбані і якби Сполучені Штати не були багатою країною, то нікому на гадку не спала би така абсурдна ідея – вимагати фінансових компенсацій за завезення британцями чорних рабів з Африки. Причому жодних вимог не поставлено до Іспанії, яка теж завозила африканських рабів до Латинської Америки, або Великобританії, колонією якої на ті часи були Сполучені Штати. Дискусія нині розгорається на рівні таких знаних американських університетів, як Єльський і Гарвардський, які свого часу були пов’язані із торгівлею рабами. Тобто у їхньому будівництві брали участь раби, а деякі професори були водночас работорговцями. Найактивніша негритянська організація Амістад (так називався корабель, на якому чорні раби 1838-го року влаштували повстання) звинувачує президента Буша за категоричну відмову від дискусій на цю тему. Амістад розпочала кампанію проти Єльського університету, який цього року відзначає 300-річчя свого заснування, а свого часу, у 800-х роках виступав проти скасування рабства в Америці. Негритянські активісти вказують на той факт, що серед імен засновників на брамі університету красується ім’я професора Філіпа Лівінґстона – одного із найкрупніших работорговців в Америці. Троє науковців цього університету вже виступили з історичними розвідками й роз’ясненнями і, як можна очікувати, це лише початок дискусій. Тим часом організатори конференції ООН, присвяченої проблемі расизму, незважаючи на наполягання верховного комісара ООН з питань прав людини Мері Робінсон, яка головуватиме на конференції, не зняли з порядку денного справи рабства чорних американців в Америці. Тому, як можна очікувати, США бойкотуватимуть цю імпрезу і таким чином її організатори можуть недоотримати значної частини дотацій на її проведення.
Однотижнева конференція ООН, присвячена боротьбі з расизмом, ксенофобією та іншими формами нетолерантності, зокрема етнічної, релігійної і культурної, відбудеться у місті Дурбан в Південно-Африканській республіці від 31 серпня до 7 вересня. Серед інших питань на порядку денному мала би стати історична проблема рабства чорних американців, яка певною мірою має продовження до теперішніх часів з огляду на присутність в американському суспільстві значної частини чорних - нащадків колишніх рабів. Незважаючи на те, що африканських рабів завозили до Америки британці і було це 300 років тому (перший корабель прибув 1639-го року), незважаючи на громадянську війну, яка вивільнила негрів від рабства, сьогодні негритянські організації у США й африканські країни вимагають поставити на порядок денний конференції в Дурбані питання про вибачення Сполучених Штатів за рабство негрів і виплати фінансових компенсацій. Поки що невідомо лише кому платити або кому більше платити – африканським країнам, чи негритянським організаціям у США? Президент Буш заявив, що Сполучені Штати бойкотуватимуть конференцію, якщо це питання не буде знято з обговорення, а також не будуть усунені з порядку денного вимоги арабських країн прирівняти сіонізм до расизму. Проте ми зупинимося на першому питанні, яке сьогодні вийшло поза рамки дипломатичних дискусій у межах підготовки до конференції. На думку деяких оглядачів, можливо, якби не скликання нинішньої конференції в Дурбані і якби Сполучені Штати не були багатою країною, то нікому на гадку не спала би така абсурдна ідея – вимагати фінансових компенсацій за завезення британцями чорних рабів з Африки. Причому жодних вимог не поставлено до Іспанії, яка теж завозила африканських рабів до Латинської Америки, або Великобританії, колонією якої на ті часи були Сполучені Штати. Дискусія нині розгорається на рівні таких знаних американських університетів, як Єльський і Гарвардський, які свого часу були пов’язані із торгівлею рабами. Тобто у їхньому будівництві брали участь раби, а деякі професори були водночас работорговцями. Найактивніша негритянська організація Амістад (так називався корабель, на якому чорні раби 1838-го року влаштували повстання) звинувачує президента Буша за категоричну відмову від дискусій на цю тему. Амістад розпочала кампанію проти Єльського університету, який цього року відзначає 300-річчя свого заснування, а свого часу, у 800-х роках виступав проти скасування рабства в Америці. Негритянські активісти вказують на той факт, що серед імен засновників на брамі університету красується ім’я професора Філіпа Лівінґстона – одного із найкрупніших работорговців в Америці. Троє науковців цього університету вже виступили з історичними розвідками й роз’ясненнями і, як можна очікувати, це лише початок дискусій. Тим часом організатори конференції ООН, присвяченої проблемі расизму, незважаючи на наполягання верховного комісара ООН з питань прав людини Мері Робінсон, яка головуватиме на конференції, не зняли з порядку денного справи рабства чорних американців в Америці. Тому, як можна очікувати, США бойкотуватимуть цю імпрезу і таким чином її організатори можуть недоотримати значної частини дотацій на її проведення.
