Прага, 7 вересня 2001 ― Сьогодні міжнародна урядова організація Група Фінансових дій вперше внесла Україну до списку країн, що уможливлюють відмивання грошей. Після кількох гучних скандалів із арештом відомих українських політиків за кордоном за звинуваченням у відмиванні грошей, такий вердикт мало кого здивував би. Проте речник міжнародної організації з боротьби з відмиванням грошей, підкреслює, що місце у «чорному списку» Україна посілла перш за все через неадекватне законодавство.
В результаті понад року роботи – дослідження законодавчої та регуляторної бази та постійних зустрічей з українською стороною, вердикт Групи Фінансових Дій звучить так: «Україні бракує цілої системи боротьби з відмиванням грошей». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив виконавчий секретар організації Патрік Мулет. За його словами, Україна останнім часом здійснила багато кроків, аби удосконалити свою законодачу систему – набув чинності новий Кримінальний кодекс, було ухвалено закон про банківську діяльність, проте усвідомлення небезпеки, що її несе відмивання грошей, в Україні все ж таки бракує.
Речник міжнародної організації, що об’єднує 29 урядів і працює під еґідою Організації з Економічної Співпраці та Розвитку в Парижі, говорить, що скандали навколо відмивання грошей українськими політиками за кордоном не були основною причиною, що викликала увагу до України. «Ми базуємо свої рішення на недоліках законодавства, а не на кількості грошей, які в дійсності було відмито, бо цих даних ніхто немає», говорить Патрік Мулет.
Нарікання Групи Фінансових Дій заслужила наявність в Україні таємних рахунків, відсутність обов’язкової системи повідомлення про підозрілі операції компетентним органам, та відсутність відповідальності за неповідомлення про такі трансанкції. В Україні відсутній сам державний орган, який би здійснював контроль підозрілих фінансових операцій.
Крім того, працівники державних правових та наглядових органів, які відповідають за боротьбу з нелегальними фінансовими операціями в Україні, на думку Групи Фінансових Дій є або некомпетентними, або скорумпованими. Також згадана організація вважає, що українська фінансова система уможливлює фінансові операції з невідомим чи підставним адресатом, або посередником, який не повідомляє, хто є справжнім партнером у такій трансакції.
Незважаючи на заяви українських урядовців про їхню співпрацю з міжнародними організаціями, що боряться з відмиванням грошей, Група Фінансових Дій, вважає таку співпрацю практично не існуючою. Зокрема, йдеться про навяність законів, що забороняють, або суттєво обмежують обмін інформацією з міжнародними органами, що ведуть боротьбу з відмиванням грошей. Також в Україні заборонені розслідування від імені іноземних партнерів.
Патрік Мулет зауважив, що західні уряди, на прохання яких веде розслідування Група Фінансових Дій, сподіваються, що сама присутність у списку країн, що не спвіпрацюють у боротьбі з відмиванням грошей, буде достатнім стимулом для української влади для того, щоб розпочати розробку системи боротьби із нелегальними фінансовими оперціями. А поки що західним банкам та компаніям буде реконмедовано придивлятися з особливою увагою до фінансових операцій з Україною.
Крім України, у списку Групи Фінансових Дій є такі країни, як Угорщина, Росія, Ізраїль, Єгипет та Ливан. Решта країн – це в основному острівні держави та так звані офшорні зони. Наступний перегляд списку відбудеться під час пленарного засідання групи наприкінці січня наступного року.
В результаті понад року роботи – дослідження законодавчої та регуляторної бази та постійних зустрічей з українською стороною, вердикт Групи Фінансових Дій звучить так: «Україні бракує цілої системи боротьби з відмиванням грошей». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив виконавчий секретар організації Патрік Мулет. За його словами, Україна останнім часом здійснила багато кроків, аби удосконалити свою законодачу систему – набув чинності новий Кримінальний кодекс, було ухвалено закон про банківську діяльність, проте усвідомлення небезпеки, що її несе відмивання грошей, в Україні все ж таки бракує.
Речник міжнародної організації, що об’єднує 29 урядів і працює під еґідою Організації з Економічної Співпраці та Розвитку в Парижі, говорить, що скандали навколо відмивання грошей українськими політиками за кордоном не були основною причиною, що викликала увагу до України. «Ми базуємо свої рішення на недоліках законодавства, а не на кількості грошей, які в дійсності було відмито, бо цих даних ніхто немає», говорить Патрік Мулет.
Нарікання Групи Фінансових Дій заслужила наявність в Україні таємних рахунків, відсутність обов’язкової системи повідомлення про підозрілі операції компетентним органам, та відсутність відповідальності за неповідомлення про такі трансанкції. В Україні відсутній сам державний орган, який би здійснював контроль підозрілих фінансових операцій.
Крім того, працівники державних правових та наглядових органів, які відповідають за боротьбу з нелегальними фінансовими операціями в Україні, на думку Групи Фінансових Дій є або некомпетентними, або скорумпованими. Також згадана організація вважає, що українська фінансова система уможливлює фінансові операції з невідомим чи підставним адресатом, або посередником, який не повідомляє, хто є справжнім партнером у такій трансакції.
Незважаючи на заяви українських урядовців про їхню співпрацю з міжнародними організаціями, що боряться з відмиванням грошей, Група Фінансових Дій, вважає таку співпрацю практично не існуючою. Зокрема, йдеться про навяність законів, що забороняють, або суттєво обмежують обмін інформацією з міжнародними органами, що ведуть боротьбу з відмиванням грошей. Також в Україні заборонені розслідування від імені іноземних партнерів.
Патрік Мулет зауважив, що західні уряди, на прохання яких веде розслідування Група Фінансових Дій, сподіваються, що сама присутність у списку країн, що не спвіпрацюють у боротьбі з відмиванням грошей, буде достатнім стимулом для української влади для того, щоб розпочати розробку системи боротьби із нелегальними фінансовими оперціями. А поки що західним банкам та компаніям буде реконмедовано придивлятися з особливою увагою до фінансових операцій з Україною.
Крім України, у списку Групи Фінансових Дій є такі країни, як Угорщина, Росія, Ізраїль, Єгипет та Ливан. Решта країн – це в основному острівні держави та так звані офшорні зони. Наступний перегляд списку відбудеться під час пленарного засідання групи наприкінці січня наступного року.
