Київ, 10 вересня 2001 - 27 серпня Фонд державного майна України назвав нового власника одного із найбільших на теренах колишнього Радянського Союзу виробника труб великого діаметру – Харцизького трубного заводу. Переможцем конкурсу з продажу контрольного пакету акцій підприємства став “Індустріальний союз Донбасу”. Однак, вже сьогодні частина українських політиків говорить про необхідність анулювання результатів конкурсу. На тлі того, що Харцизький трубний завод є одним із найбільших постачальників продукції для російського “Газпрому” продовження боротьби за підприємство набуває зовсім іншого відтінку.
Харцизький трубний завод є одним із лідерів української промисловості. Підприємство виробляє понад 2 мільйони тонн продукції, асортимент якої складається із 500 видів. Прибуток заводу лише у першому кварталі цього року склав 32 мільйони гривень. Труби із Харцизька постачаються до країн СНД, Німеччини та Південно-Східної Азії. Утім, основним споживачем його продукції був і залишається “Газпром”. Ще до проведення конкурсу з продажу сімдесяти шести відсотків акцій заводу у кулуарах припускали, що росіяни можуть претендувати на право контролювати Харцизький трубний завод. Однак, попри усі очікування конкурс пройшов без офіційної участі росіян. Перемогу ж добув “Індустріальний союз Донбасу” – одна із найпотужніших фінансово-політичних груп на чолі з Ренатом Ахметовим.
Голова парламентського комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Юрій Кармазин вважає, що переможця конкурсу було визнано незаконно і він наполягатиме на анулюванні результатів конкурсу. Перший заступник голови Фонду державного майна Михайло Чечетов відкидає звинувачення голови парламентського антикорупційного комітету і каже, що підстав для анулювання приватизаційного конкурсу немає.
Прикметно, що практично одразу ж після оголошення результатів конкурсу щодо продажу контрольного пакету акцій Харцизького трубного заводу Донецьк відвідав російський посол Віктор Черномирдін і пообіцяв донеччанам своє посередництво між ними та “Газпромом”. Чи можна вважати, що саме таким чином Віктор Степанович намагався продемонструвати готовність росіян позмагатися за Харцизький трубний у разі анулювання результатів попереднього приватизаційного конкурсу?
Експерт Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Володимир Саприкін сумнівається, що це входить у стратегічні плани “Газпрому”.
Харцизький трубний завод є одним із лідерів української промисловості. Підприємство виробляє понад 2 мільйони тонн продукції, асортимент якої складається із 500 видів. Прибуток заводу лише у першому кварталі цього року склав 32 мільйони гривень. Труби із Харцизька постачаються до країн СНД, Німеччини та Південно-Східної Азії. Утім, основним споживачем його продукції був і залишається “Газпром”. Ще до проведення конкурсу з продажу сімдесяти шести відсотків акцій заводу у кулуарах припускали, що росіяни можуть претендувати на право контролювати Харцизький трубний завод. Однак, попри усі очікування конкурс пройшов без офіційної участі росіян. Перемогу ж добув “Індустріальний союз Донбасу” – одна із найпотужніших фінансово-політичних груп на чолі з Ренатом Ахметовим.
Голова парламентського комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Юрій Кармазин вважає, що переможця конкурсу було визнано незаконно і він наполягатиме на анулюванні результатів конкурсу. Перший заступник голови Фонду державного майна Михайло Чечетов відкидає звинувачення голови парламентського антикорупційного комітету і каже, що підстав для анулювання приватизаційного конкурсу немає.
Прикметно, що практично одразу ж після оголошення результатів конкурсу щодо продажу контрольного пакету акцій Харцизького трубного заводу Донецьк відвідав російський посол Віктор Черномирдін і пообіцяв донеччанам своє посередництво між ними та “Газпромом”. Чи можна вважати, що саме таким чином Віктор Степанович намагався продемонструвати готовність росіян позмагатися за Харцизький трубний у разі анулювання результатів попереднього приватизаційного конкурсу?
Експерт Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Володимир Саприкін сумнівається, що це входить у стратегічні плани “Газпрому”.
