Прага, 17 вересня 2001 ― Комітет зі Захисту Журналістів та представник у галузі свободи слова Організації з Безпеки та Співпраці в Європі приєдналися сьогодні до заклику про створення міжнародної комісії з розслідування вбивства Георгія Ґонґадзе, річниця зникнення якого минула у неділю. Минулого тижня вимогу родини зниклого журналіста підтримала інша впливова міжнародна організація Репортери без кордонів. Міжнародні оглядачі переконані, що українська влада не доклала достатньо зусиль для розкриття цієї справи, і що створення міжнародної комісії може бути єдниою можливістю довести розслідування до кінця.
Координатор програм Комітету зі Захисту журналістів Алекс Лупіс в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що міжнародна комісія, могли би поставити остаточну крапку в розслідуванні цієї справи. Однак він побоюється, що уряд України може не допустити її створення, адже за неписаними законами роботи міжнародних інституцій, така комісія потребувала б запрошення від України. «Головною перешкодою на шляху створення комісії я бачу можливе небажання українського уряду запросити іноземних екпсертів. Цей випадок був би безпрецедентним. Ніколи ще уряд країни не запрошував міжнародну комісію розслідувати смерть журналіста. Українська влада неодноразово заявляла, що вона підтримує свободу слова в Україні, однак у цьому випадку їй би довелося показати це на ділі».
Тим часом у Києві заступник прокурора України Олексій Баганець заявив, що експерти ФБР готові приїхати до Києва для допомоги слідству. У цьому зв’язку речник Комітету зі Захисту Журналістів підкреслив, що дуже важливо, щоб міжнародні експерти могли опублікувати результати своєї роботи. «Минулої весни спеціалісти з ФБР та збройних сил США проводили дослідження таращанського тіла. Вони написали звіт для українського уряду, але цей звіт так і не було опубліковано. З огляду на політичний контекст цієї справи, результати розслідування повинні бути опубліковані, інакше в цьому немає багато сенсу».
Зі свого боку, представник у галузі свободи слова Організації з Безпеки та Співпраці у Європі також підтримав ідею створення міжнародної комісії для розслідування справи Ґонґадзе і пообіцяв надати експертну допомогу в разі, якщо така комісія буде створена. Старший радник представника ОБСЄ у справах свободи слова, Александр Іванко в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Справа Ґонґадзе є надзвичайно важливою. Як сказав голова нашого офісу Фраймут Дюве, цензура шляхом вбивства – це рідкісне явище у нашому реґіоні, і кожна така справа повинна пройти найприскіпливіше розслідування. Ця конкретна справа тягнеться уже понад рік, і у світі почали призабувати її, тому створення комісії потрібне і для того, щоб нагадати світу, що вбивство так і не було розкрито.»
Як Алекс Лупіс з Комітету зі Захисту Журналістів так і Александр Іванко з офісу ОБСЄ у справах свободи слова підкреслили, що протягом останнього року ситуація зі свободою слова в Україні не поліпшилась. Журналісти продовжують зазнавати нападів, а влада вперто твердить, що вони не пов’язані з їхньою професійною діяльністю, говорить Алекс Лупіс. Його колега з ОБСЄ зауважує, що хоча справа Ґонґадзе привнесла дещо більшу відкритіть в український інформаційний простір, і навіть державні засоби масової інформації були змушені приділити їй увагу, назагал ситуація не покращилась, і особливо це стосується реґіональних журналістів, які мають мужність простояти місцевій владі. Тому ОБСЄ разом з Радою Європи готує кілька проектів на підтримку саме цих найупослідженіших українських журналістів.
Координатор програм Комітету зі Захисту журналістів Алекс Лупіс в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що міжнародна комісія, могли би поставити остаточну крапку в розслідуванні цієї справи. Однак він побоюється, що уряд України може не допустити її створення, адже за неписаними законами роботи міжнародних інституцій, така комісія потребувала б запрошення від України. «Головною перешкодою на шляху створення комісії я бачу можливе небажання українського уряду запросити іноземних екпсертів. Цей випадок був би безпрецедентним. Ніколи ще уряд країни не запрошував міжнародну комісію розслідувати смерть журналіста. Українська влада неодноразово заявляла, що вона підтримує свободу слова в Україні, однак у цьому випадку їй би довелося показати це на ділі».
Тим часом у Києві заступник прокурора України Олексій Баганець заявив, що експерти ФБР готові приїхати до Києва для допомоги слідству. У цьому зв’язку речник Комітету зі Захисту Журналістів підкреслив, що дуже важливо, щоб міжнародні експерти могли опублікувати результати своєї роботи. «Минулої весни спеціалісти з ФБР та збройних сил США проводили дослідження таращанського тіла. Вони написали звіт для українського уряду, але цей звіт так і не було опубліковано. З огляду на політичний контекст цієї справи, результати розслідування повинні бути опубліковані, інакше в цьому немає багато сенсу».
Зі свого боку, представник у галузі свободи слова Організації з Безпеки та Співпраці у Європі також підтримав ідею створення міжнародної комісії для розслідування справи Ґонґадзе і пообіцяв надати експертну допомогу в разі, якщо така комісія буде створена. Старший радник представника ОБСЄ у справах свободи слова, Александр Іванко в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Справа Ґонґадзе є надзвичайно важливою. Як сказав голова нашого офісу Фраймут Дюве, цензура шляхом вбивства – це рідкісне явище у нашому реґіоні, і кожна така справа повинна пройти найприскіпливіше розслідування. Ця конкретна справа тягнеться уже понад рік, і у світі почали призабувати її, тому створення комісії потрібне і для того, щоб нагадати світу, що вбивство так і не було розкрито.»
Як Алекс Лупіс з Комітету зі Захисту Журналістів так і Александр Іванко з офісу ОБСЄ у справах свободи слова підкреслили, що протягом останнього року ситуація зі свободою слова в Україні не поліпшилась. Журналісти продовжують зазнавати нападів, а влада вперто твердить, що вони не пов’язані з їхньою професійною діяльністю, говорить Алекс Лупіс. Його колега з ОБСЄ зауважує, що хоча справа Ґонґадзе привнесла дещо більшу відкритіть в український інформаційний простір, і навіть державні засоби масової інформації були змушені приділити їй увагу, назагал ситуація не покращилась, і особливо це стосується реґіональних журналістів, які мають мужність простояти місцевій владі. Тому ОБСЄ разом з Радою Європи готує кілька проектів на підтримку саме цих найупослідженіших українських журналістів.
