Прага, 18 вересня 2001 — Сполучені Штати планують широку відплатну кампанію в відповідь на безпрецедентні терористичні акти минулого тижня — терористи-бо, за словами чільних американських урядовців, почали війну не тільки проти США, а й проти всього цивілізованого світу. Але кампанія ця відбуватиметься поза межами Америки — і вже викликає занепокоєння її виправданістю й можливими міжнародними наслідками.
Іще минулого тижня Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію з готовністю вжити всіх необхідних заходів у відповідь на терористичні акти 11 вересня. Але це ще далеко не дозвіл Сполученим Штатам на воєнні дії — на відміну від часів війни в Перській затоці, коли такий дозвіл було висловлено чітко.
США ж тим часом вочевидь і не збираються прохати згоди — за міжнародним законодавством цього разу вони мають право на відплату. Стаття 51 Хартії ООН визнає «невід’ємне право на самостійну чи колективну самооборону, якщо вчиняється збройний напад на члена ООН, доки Рада безпеки не вживе необхідних заходів задля збереження міжнародного миру й безпеки».
Державний секретар США Колин Пауелл уважає, що світ розуміє завдання Америки: «Я дуже задоволений, що дедалі більше людей в усьому світі визнають природу цієї кампанії, визнають, що ми маємо втрутитися, визнають, що проблему не вирішити за день чи за тиждень, але кампанія буде тривала».
Спостерігачі в дипломатичних колах зауважують, що за нинішніх обставин Сполучені Штати зосереджуватимуться на створенні широкої антитерористичної коаліції, і в першу чергу серед союзу НАТО.
Північноатлантичний союз минулого тижня вперше за свою історію скористався зі статті 5 свого засадничого договору й проголосив, що напад на США є нападом на весь альянс. Але союзники Сполучених Штатів дали знати, що й такий безпрецедентний крок не означає автоматичної бойової підтримки: будь-які воєнні кроки на допомогу США потребуватимуть окремого й доказового запиту з їхнього боку, зазначив у вівторок генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон.
Так само й Європейський Союз, який збирається на надзвичайну зустріч у верхах у п’ятницю, має знову висловити Сполученим Штатам недвозначну підтримку. Але, як сказав міністр закордонних справ Бельгії, яка очолює зараз ЄС, Луї Мішель, «Наша повна підтримка водночас означає, що й вони мають узяти до уваги наші почуття й думки».
Право Сполучених Штатів боротися з тероризмом визнають і охоронці прав людини. Верховний комісар ООН у справах біженців Рууд Любберс уважає, що «війна з тероризмом є принцип, прийнятий у всьому світі». На його думку, необхідна переконлива реакція на те, що сталося у США.
Але яка сама буде ця реакція? Сполучені Штати, звичайно ж, не говорять нічого конкретного. Ба й офіційно звинувачених в останніх терористичних актах іще немає.
«Ми всі в одному човні — але непокоїмося, що вирішить вчинити його капітан», – каже аналітик Французького інституту міжнародних відносин Домінік Мойзі.
«Можливість якогось „хрестового походу“, що призвів би до „сутички цивілізацій“, дійсно турбує Європу, – попереджає французький політолог. – Такого ми не можемо дозволити».
Іще минулого тижня Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію з готовністю вжити всіх необхідних заходів у відповідь на терористичні акти 11 вересня. Але це ще далеко не дозвіл Сполученим Штатам на воєнні дії — на відміну від часів війни в Перській затоці, коли такий дозвіл було висловлено чітко.
США ж тим часом вочевидь і не збираються прохати згоди — за міжнародним законодавством цього разу вони мають право на відплату. Стаття 51 Хартії ООН визнає «невід’ємне право на самостійну чи колективну самооборону, якщо вчиняється збройний напад на члена ООН, доки Рада безпеки не вживе необхідних заходів задля збереження міжнародного миру й безпеки».
Державний секретар США Колин Пауелл уважає, що світ розуміє завдання Америки: «Я дуже задоволений, що дедалі більше людей в усьому світі визнають природу цієї кампанії, визнають, що ми маємо втрутитися, визнають, що проблему не вирішити за день чи за тиждень, але кампанія буде тривала».
Спостерігачі в дипломатичних колах зауважують, що за нинішніх обставин Сполучені Штати зосереджуватимуться на створенні широкої антитерористичної коаліції, і в першу чергу серед союзу НАТО.
Північноатлантичний союз минулого тижня вперше за свою історію скористався зі статті 5 свого засадничого договору й проголосив, що напад на США є нападом на весь альянс. Але союзники Сполучених Штатів дали знати, що й такий безпрецедентний крок не означає автоматичної бойової підтримки: будь-які воєнні кроки на допомогу США потребуватимуть окремого й доказового запиту з їхнього боку, зазначив у вівторок генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон.
Так само й Європейський Союз, який збирається на надзвичайну зустріч у верхах у п’ятницю, має знову висловити Сполученим Штатам недвозначну підтримку. Але, як сказав міністр закордонних справ Бельгії, яка очолює зараз ЄС, Луї Мішель, «Наша повна підтримка водночас означає, що й вони мають узяти до уваги наші почуття й думки».
Право Сполучених Штатів боротися з тероризмом визнають і охоронці прав людини. Верховний комісар ООН у справах біженців Рууд Любберс уважає, що «війна з тероризмом є принцип, прийнятий у всьому світі». На його думку, необхідна переконлива реакція на те, що сталося у США.
Але яка сама буде ця реакція? Сполучені Штати, звичайно ж, не говорять нічого конкретного. Ба й офіційно звинувачених в останніх терористичних актах іще немає.
«Ми всі в одному човні — але непокоїмося, що вирішить вчинити його капітан», – каже аналітик Французького інституту міжнародних відносин Домінік Мойзі.
«Можливість якогось „хрестового походу“, що призвів би до „сутички цивілізацій“, дійсно турбує Європу, – попереджає французький політолог. – Такого ми не можемо дозволити».
