Прага, 27 вересня 2001 ― Перебуваючи у Казахстані з офіційним візитом, президент України Леонід Кучма ще раз скритикував український парламент, назвавши його «центром нестабільності в державі», та звинуватив його у бажанні взяти на себе функції виконавчої влади.
Ще одну закордонну поїздку президент України Леонід Кучма використав для критики Верховної Ради, яку він звинувачує у дестабілізації держави. Те, що в Україні відбувається жорстке протистояння між виконавчою та законодавчою владою, це на думку українського президента, трагедія для України.
Леонід Кучма висловив невдоволення тим, що Верховна Рада і досі не ухвалила двопалатного парламенту, і висловив бажання прислати українських депутатів до Казахстану на півроку. Однак він висловив сумнів у тому, що депутати захочуть учитися демократії у Казахстану. «Вони можуть їхати до Москви, Вашинґтона, а в Астану або Семипалатинськ їх не тягне», сказав український президент.
Ці висловлювання українського президента викликали певне здивування оглядачів, адже до Леоніда Кучми Казахстан ніхто не вважав взірцем демократії. На думку Фіони Гілл, дослідниці з американського незалежного центру Брукінз Інститіюшн, казахський президент успішно придушив опозицію, а родина Нурсултана Назрбаєва та його близькі друзі контролюють більшість засобів масової інформації та значну частину економіки країни.
Щодо економічних аспектів візиту, то казахський лідер висловив зацікавлення майбутнім нафтогону Одеса-Броди, але зауважив, що це проект, який може почати діяти лише через декілька років. «Співпраця в галузі нафти і газу для України дуже важлива, а для нас важливе їхнє транспортування на світові ринки, в тому числі і до України. Конкретно проект Одеса-Броди, як я розумію, тільки закінчується, тобто це питання майбутнього».
Кращі преспективи цього проекту Нурсултан Назарбаєв бачить тоді, коли Казахстан матиме більше нафти для транспортування, а нафтогін Одеса-Броди буде продовжено долі до Ґданську. За словами казахського президента, його країна матиме нові поклади нафти з каспійського шельфу не раніше 2005 року, і тоді інсуючих нафтопроводів не вистачатиме, і відкриються перспективи для українського проекту. «Перевозити цистерни до Одеси і качати далі - це цілком ймовірний проект майбутнього. Для нього потрібно декілька років. Думаю, що ця лінія буде обов’язково задіяна», сказав Нурсултан Назарбаєв.
Тим часом, протягом останніх кількох років збільшилися поставки казахської нафти на українські нафтопереробні заводи. Один з них, Херсонський, нині належить казахським власникам. На думку оглядача Радіо Свобода Брюса Паньєра, Казахстан буде зацікавлений у придбанні і іншиих подібних підприємств.
«Казахстан зацікавлений у купівлі будь-яких нафтопереробних заводів, які би дали йому вихід на ринки поза межами СНД. Західна Україна є зручним місцем транзиту нафти до серця Європи, і якщо Казахстан зуміє домовитися про оплату, це була би добра можливість продати нафту на ринку, де на неї є великий попит», зауважив Брюс Паньєр, експерт Радіо Свобода з країн Середньої Азії.
Ще одну закордонну поїздку президент України Леонід Кучма використав для критики Верховної Ради, яку він звинувачує у дестабілізації держави. Те, що в Україні відбувається жорстке протистояння між виконавчою та законодавчою владою, це на думку українського президента, трагедія для України.
Леонід Кучма висловив невдоволення тим, що Верховна Рада і досі не ухвалила двопалатного парламенту, і висловив бажання прислати українських депутатів до Казахстану на півроку. Однак він висловив сумнів у тому, що депутати захочуть учитися демократії у Казахстану. «Вони можуть їхати до Москви, Вашинґтона, а в Астану або Семипалатинськ їх не тягне», сказав український президент.
Ці висловлювання українського президента викликали певне здивування оглядачів, адже до Леоніда Кучми Казахстан ніхто не вважав взірцем демократії. На думку Фіони Гілл, дослідниці з американського незалежного центру Брукінз Інститіюшн, казахський президент успішно придушив опозицію, а родина Нурсултана Назрбаєва та його близькі друзі контролюють більшість засобів масової інформації та значну частину економіки країни.
Щодо економічних аспектів візиту, то казахський лідер висловив зацікавлення майбутнім нафтогону Одеса-Броди, але зауважив, що це проект, який може почати діяти лише через декілька років. «Співпраця в галузі нафти і газу для України дуже важлива, а для нас важливе їхнє транспортування на світові ринки, в тому числі і до України. Конкретно проект Одеса-Броди, як я розумію, тільки закінчується, тобто це питання майбутнього».
Кращі преспективи цього проекту Нурсултан Назарбаєв бачить тоді, коли Казахстан матиме більше нафти для транспортування, а нафтогін Одеса-Броди буде продовжено долі до Ґданську. За словами казахського президента, його країна матиме нові поклади нафти з каспійського шельфу не раніше 2005 року, і тоді інсуючих нафтопроводів не вистачатиме, і відкриються перспективи для українського проекту. «Перевозити цистерни до Одеси і качати далі - це цілком ймовірний проект майбутнього. Для нього потрібно декілька років. Думаю, що ця лінія буде обов’язково задіяна», сказав Нурсултан Назарбаєв.
Тим часом, протягом останніх кількох років збільшилися поставки казахської нафти на українські нафтопереробні заводи. Один з них, Херсонський, нині належить казахським власникам. На думку оглядача Радіо Свобода Брюса Паньєра, Казахстан буде зацікавлений у придбанні і іншиих подібних підприємств.
«Казахстан зацікавлений у купівлі будь-яких нафтопереробних заводів, які би дали йому вихід на ринки поза межами СНД. Західна Україна є зручним місцем транзиту нафти до серця Європи, і якщо Казахстан зуміє домовитися про оплату, це була би добра можливість продати нафту на ринку, де на неї є великий попит», зауважив Брюс Паньєр, експерт Радіо Свобода з країн Середньої Азії.
