Прага, 7 жовтня 2001 – Фонд народонаселення при ООН у середу оприлюднив цьогорічний не надто оптимістичний звіт, у якому мовиться, що щораз більший попит на продовольство, прісну воду й енергоносії у зв’язку зі збільшенням кількості населення планети може з часом загальмувати дальший економічний розвиток і створити загрозу збройних конфліктів.
У звіті за 2001-й рік про стан народонаселення планети і зміни в навколишньому середовищі особливу увагу зосереджено на зростаючому попиті на прісну воду, обмежені ресурси якої у багатьох частинах світу вже нині гальмують розвиток економіки й особливо сільського господарства. Із часом, як вважають автори звіту, нестача води у зв’язку з розвитком індустрії відчуватиметься і в промислово розвинених країнах, тому може створити загрозу стабільності і миру на планеті. Боротьба за водні джерела викликатиме міжнародні конфлікти, як економічні, так і воєнні. Уже нині, як сверджують фахівці, понад 200 річок і 13 великих рік та озер планети, які перетинають кордрни двох або і більше країн, викликають чимало суперечок серед користувачів цих водних ресурсів.
На думку фахівців Фонду народонаселення при ООН, якщо протягом наступних 25-ти років населення країн третього світу, яке, до речі, становить 85 відсотків населення планети, зростатиме дотеперішніми темпами і збільшуватиме споживання води для промислових цілей, то до 2025-го року постане необхідність використовувати до 90-а відсотків водних ресурсів і таким чином нестача прісної води стане неуникненна. Крім того фахівці перестерігають, що до 2050-го року понад 4 мільярди людей, тобто близько половини населення планети житимуть у країнах, які не зможуть забезпечити постачання більше, ніж 50-ти літрів води на особу протягом доби. Технічне і технологічне вирішення цієї проблеми на майбутнє фахівці вважають неможливим, особливо для країн третього світу, які не посідають достатньої або жодної науково-технічної бази.
На додаток до цього фахівці передбачають зростаючу нестачу води і погіршення її якості у зв’язку з розростанням міст і збільшенням кількості міського населення.
Автори звіту зазначають також, що дальше вживання пестицидів та інших хімічних засобів у сільському господарстві продовжує отруювати грунти і погіршує якість продуктів. Тим часом у країнах третього світу, де навколишнє середовище чистіше, майже цілковито відсутній контроль над викиданням промислових і хімічних відходів у ріки й інші водні резервуари, що теж погіршує якість води. У цьому контексті автори звіту згадують про Мексику і Китай, де промисловий розвиток різко збільшує потребу у воді і водночас погіршує її якість.
Автори звіту рекомендують уже віднині серйозно розпочати розпрацьовувати методи раціонального використання води і захисту сільськогосподарських угідь від ерозії та хімічного занечищення.
У звіті за 2001-й рік про стан народонаселення планети і зміни в навколишньому середовищі особливу увагу зосереджено на зростаючому попиті на прісну воду, обмежені ресурси якої у багатьох частинах світу вже нині гальмують розвиток економіки й особливо сільського господарства. Із часом, як вважають автори звіту, нестача води у зв’язку з розвитком індустрії відчуватиметься і в промислово розвинених країнах, тому може створити загрозу стабільності і миру на планеті. Боротьба за водні джерела викликатиме міжнародні конфлікти, як економічні, так і воєнні. Уже нині, як сверджують фахівці, понад 200 річок і 13 великих рік та озер планети, які перетинають кордрни двох або і більше країн, викликають чимало суперечок серед користувачів цих водних ресурсів.
На думку фахівців Фонду народонаселення при ООН, якщо протягом наступних 25-ти років населення країн третього світу, яке, до речі, становить 85 відсотків населення планети, зростатиме дотеперішніми темпами і збільшуватиме споживання води для промислових цілей, то до 2025-го року постане необхідність використовувати до 90-а відсотків водних ресурсів і таким чином нестача прісної води стане неуникненна. Крім того фахівці перестерігають, що до 2050-го року понад 4 мільярди людей, тобто близько половини населення планети житимуть у країнах, які не зможуть забезпечити постачання більше, ніж 50-ти літрів води на особу протягом доби. Технічне і технологічне вирішення цієї проблеми на майбутнє фахівці вважають неможливим, особливо для країн третього світу, які не посідають достатньої або жодної науково-технічної бази.
На додаток до цього фахівці передбачають зростаючу нестачу води і погіршення її якості у зв’язку з розростанням міст і збільшенням кількості міського населення.
Автори звіту зазначають також, що дальше вживання пестицидів та інших хімічних засобів у сільському господарстві продовжує отруювати грунти і погіршує якість продуктів. Тим часом у країнах третього світу, де навколишнє середовище чистіше, майже цілковито відсутній контроль над викиданням промислових і хімічних відходів у ріки й інші водні резервуари, що теж погіршує якість води. У цьому контексті автори звіту згадують про Мексику і Китай, де промисловий розвиток різко збільшує потребу у воді і водночас погіршує її якість.
Автори звіту рекомендують уже віднині серйозно розпочати розпрацьовувати методи раціонального використання води і захисту сільськогосподарських угідь від ерозії та хімічного занечищення.
