Загроза атомного тероризму реальна, і її не можна недооцінювати у світлі терактів в Америці 11 вересня, вважає Міжнародне Агентство з Атомної Енергетики, що входить до структури ООН. Нещодавня конференція цієї організації зосередила свою увагу на Росії, як на країні, яка успадкувала величезну кількість ядерних програм від колишнього Радянського Союзу. Речник Міжнародного Агентства з Атомної Енергетики Девід Кид говорить, що Росія посідає особливе місце у ядерному світі. «По-перше тому, що ця країна має величезний ядерний сектор навіть зараз. По десяти роках після закінчення Холодної Війни, в Росії близько мільйона людей працює у ядерному виробництві та наукових установах, пов’язаних із ядерними справами».
Також, за оцінками західних фахівців, в Росії є понад тисяча тонн високо збагаченого урану та понад 160 тонн плутонію, які є необхідними елементами для створення ядерної бомби. На думку Девіда Кида, особливою проблемою для Росії є організація охорони цих ядерних запасів. На думку іншого експерта Метью Банна, з Гарвардського Центру наукових та міжнародних справ, система ядерної безпеки, що існувала за Радянського Союзу і була дієвою тоді, залишилася і зараз, але вона неадекватна у нових умовах.
«Вони мали абсолютно логічну систему безпеки, але вона призначалася для світу, який уже не існує. Тоді було закрите суспільство, закриті кордони, добре забезпечені працівники у ядерній сфері та КҐБ, яке слідкувало за всіма. Але зараз суспільство відкрилось, так само, як і кордони, процвітає злодійство, корупція та злочинність, а колись привілейовані ядерники опинилися у злиднях. І в цій новій ситуації стара система безпеки не працює», - вважає гарвардський експерт.
Випадки, коли іноземні розвідки намагались отримати від російських екпертів ядерні технології є непоодинокими та добре відомі у світі, нагадують оглядачі. Найбільшу активність проявляють такі країни, як Іран та Ірак. Західні експерти зауважують, що причина опозиції Заходу ядерній співпраці між Росією і Іраном у справі побудови електростанцій в Ірані, пояснюються не тією офіційною співпрацею, яка відкрита і не несе небезпеки, а тією неофіційною, яка порушує і російські закони, але російська влада не дбає про це.
В якості прикладу гарвардський фахівець із ядерної безпеки Метью Банн наводить дані про те, що коли Росія підписувала угоду з Іраном про будівництво електростанції в Бушері, планувалося підписати і таємний протокол про продаж Ірану газової центрифуги, яка використовується для збагачення урану до рівня ядерної зброї. Сполучені Штати дізналися про підготовку цього документу, і наполягли на тому, щоб цей продаж не відбувся.
Проте загроза того, що ядерна зброя може потрапити у не ті руки, надходить не лише з боку конкретних країн, але і різних міжнародних терористичних груп. За повідомленнями деяких засобів масової інформації, японська секта Аум Сенріке намагалася купити ядерні боєголовки в Росії, та само, як і організація Аль Каеда, якою керує Осама бін Ладен.
Можливо, ще гірше, ніж в Росії охороняються ядерні матеріали в інших країнах колишнього Радянського Союзу. Експерт Міжнародного Агентства з Атомної Енергетики Девід Кид говорить, що в Грузії російські війська залишали ядерні відходи де завгодно. «Коли виводили російські війська з Грузії, вони викидали радіоактивні матеріали інколи прямо на військових базах, інколи по дорозі – так що відходи лежать просто серед поля, або вздовж дороги. Ми з’ясували це завдяки французьким гвинтокрилам, які мають спеціальне обладнення. Вони літали над Грузією, визначали місця підвищеної радіації та відвозили цей атомний бруд на зберігання». Часопис Економіст в останньому числі повідомив, що у Казахстані ядерні відходи лежали без охорони серед поля, і Сполучені Штати були змушені викупити ці відходи, аби забезпечити їхню охорону.
Міжнародні експерти вважають, що навряд чи міжнародні терористи вже отримали у своє розпорядження якість ядерні матеріали, але за умов, коли країни колишнього Радянського Союзу не посилять ядерну безпеку, вони матимуть ще багато потенційних можливостей це зробити.