Що ж відіграло найбільшу роль у перемозі листопадової революції в Чехословачині, що зробило її безкровною, навіть оксамитною? Сьогодні історики наголошують насамперед на тому, що справжню силу єдності народу вдихнула міліція, котра практично без останку перейшла на його бік. Інші стверджують, що не менш важливим було те, що комуністичні боси, зрозумівши незворотність історичного моменту, не прагнули шукати захисту в силових структурах країни, а відступили самі. Не можна не врахувати і того, що майже відразу, в перші дні всенародних виступів виник фронт національного порозуміння і рух »Громадськість проти насильству», а до роботи в Громадському форумі пліч-о-пліч встали найавторитетніші в країні дисиденти, політики, письменники, вчені, актори.
Справедивим є і виділення особливої ролі масмедій у листопадових подіях. У ті дні точилась справжня інформаційна війна, в якій визволення засобів масової інформації з-під ярма контролюючих компартійних органів мало для режиму фатальні наслідки. Наприклад, громадяни по телебаченню і в тих найвіддаленіших куточках країни могли на власні очі бачити, як був освистаний і з глумом покидав трибуну в Празі якийсь комуністичний лідер. Ті, хто, як здавалось, назавжди мав силу і кого на загал боялись, протягом кількох днів перетворився у посміховисько. Комуністів перестали боятись, а це означало їхній кінець.
Серед перших постанов уряду демократичної Чехословаччини було усунення комуністичної символіки і заборона колишнім компартійним начальникам займати керівні посади в країні. А Вацлав Гавел відразу зробив загальнодоступним празький Град – місце роботи президентів. Над Градом замайорів президентський штандарт, на котрому виведено шановане Вацлавом Гавелом гасло «Правда переможе». З вірою в це 12 років тому і робили чехи і словаки свою Оксамитну революцію.