Бєлград, 3 грудня 2001 – Пiд час режиму Слободана Мiлошевича бiльшiсть масмедiа була пiдпорядкована правлячiй партiї. Теперiшня влада складається з вiсiмнадцяти партiй i рухiв. Вона скасувала драконiвський комунiстичний закон з питань iнформацiї. Новий поки що не ухвалено. Через це виник свого роду вакуум, в якому i урядовцi й журналiсти намагаються здобути якомога ширший простiр для себе.
Окремi журналiсти, якi в минулому пiдтримували демократичнi сили, дiстали вiдповiдну винагороду: один став послом в Парижi, iншiй у Вiднi, декотрi влаштувалися в мiнiстерствах чи iнших iнституцiях. Решта залишилася в своїх редакцiях i в нових умовах продовжує боротьбу за свободу слова.
Хоча називають себе демократами, окремi урядовцi попереджають, що немає абсолютної свободи та, що журналiсти повиннi дбати про державнi, нацiональнi та iншi iнтереси. Iншими словами, що повиннi замовчувати так званi делiкатнi теми й повiдомляти лише про те, що подобається правлячим колам. Навiть президент Воїслав Коштунiца нещодавно критично висловився про популярного карикатуриста Предраґа Кораксича. За словами глави держави, карикатурист надто негативно зображає окремих осiб. Це викликало бурю смiху, оскiльки Коракс, як його називають, в минулому дестятилiттi, безпощадно глузуючи з Мiлошевича та його команди, став свого роду народним трибуном й iнституцiєю проти якої режим не вiдважувався вiдверто виступати. Карикатуриста, все-ж, не будуть допитувати. Проте, полiцiя допитувала чотирьох журналiстiв, якi оприлюднили список 350 полiцейських котрих, нiбито, розшукує Трибунал у Гаазi. Урядовцi майже одностайно вимагають, щоби редакцiї вiдкрили джерело своїх iнформацiй. Група полiцейських подала позов проти журналiстiв.
Тим часом ще одна газета переступила порiг дозволеного й оприлюднила власну iнформацiю про те, що генерал Ратко Младич, якого Мiжнародний трибунал звинувачує у воєнних злочинах, перебуває в однiй бєлградськiй казармi та що його часто можна зустрiти в ресторанах неподалiк квартири в якiй донедавна мешкав. Урядовцi майже присягають, що Младича немає в Сербiї й спростовують повiдомлення, що його захищають Збройнi сили.
Громадскiсть подiлена. Дехто вважає, що засоби масової iнформацiї своєю безвiдповiдальною поведiнкою ускладнюють становище держави. Iншi зазначають, що обмеження свободи преси ранiше чи пiзнiше призведе до вiдновлення цензури. Вже згаданий карикатурист Коракс в понедiлок намалював Коштунiцу, який розводить руками показуючи, що не знає, де генерал, якого розшукує Гаазький трибунал, а величезна постать Младича стоїть – за його плечима.
Хоча називають себе демократами, окремi урядовцi попереджають, що немає абсолютної свободи та, що журналiсти повиннi дбати про державнi, нацiональнi та iншi iнтереси. Iншими словами, що повиннi замовчувати так званi делiкатнi теми й повiдомляти лише про те, що подобається правлячим колам. Навiть президент Воїслав Коштунiца нещодавно критично висловився про популярного карикатуриста Предраґа Кораксича. За словами глави держави, карикатурист надто негативно зображає окремих осiб. Це викликало бурю смiху, оскiльки Коракс, як його називають, в минулому дестятилiттi, безпощадно глузуючи з Мiлошевича та його команди, став свого роду народним трибуном й iнституцiєю проти якої режим не вiдважувався вiдверто виступати. Карикатуриста, все-ж, не будуть допитувати. Проте, полiцiя допитувала чотирьох журналiстiв, якi оприлюднили список 350 полiцейських котрих, нiбито, розшукує Трибунал у Гаазi. Урядовцi майже одностайно вимагають, щоби редакцiї вiдкрили джерело своїх iнформацiй. Група полiцейських подала позов проти журналiстiв.
Тим часом ще одна газета переступила порiг дозволеного й оприлюднила власну iнформацiю про те, що генерал Ратко Младич, якого Мiжнародний трибунал звинувачує у воєнних злочинах, перебуває в однiй бєлградськiй казармi та що його часто можна зустрiти в ресторанах неподалiк квартири в якiй донедавна мешкав. Урядовцi майже присягають, що Младича немає в Сербiї й спростовують повiдомлення, що його захищають Збройнi сили.
Громадскiсть подiлена. Дехто вважає, що засоби масової iнформацiї своєю безвiдповiдальною поведiнкою ускладнюють становище держави. Iншi зазначають, що обмеження свободи преси ранiше чи пiзнiше призведе до вiдновлення цензури. Вже згаданий карикатурист Коракс в понедiлок намалював Коштунiцу, який розводить руками показуючи, що не знає, де генерал, якого розшукує Гаазький трибунал, а величезна постать Младича стоїть – за його плечима.
