Варшава, 19 грудня 2001 - Факт, що поляки і росіяни вперше одночасно вивчали громадську думку з приводу одного й того ж предмета – ставлення поляків до росіян і росіян до поляків – свідчить сам за себе. Форма запитань була побудована у спосіб, що спонукав до доброзичливості. Скажімо, якщо минулого року питання стояло так: кого найменше ти хотів би бачити за своїм різдвяним столом?, то тепер формулювання було таке: що тобі подобається в росіянах? Лише після цього анкета запитувала: що не подобається? Серед питань були такі, наприклад: що, на твою думку, найбільше перешкоджає розвиткові відносин Росії з Польщею. Тут, до речі, цікаві відповіді. 41 відсоток поляків вважає, що це членство Польщі в НАТО. 10 відсотків поляків думає, що це проблема Чечні.
Цікавими були відповіді на запитання, чим Росія нині є для Польщі – партнером, союзником чи ворогом? 56 відсотків поляків вважає, що партнером, 15 – союзником, а 11 відсотків поляків все ще думає, що Росія є їхнім ворогом. Натомість лише 2 відсотки поляків вважає відносини між Польщею і Росією ворожими. Нагадаю, що результати цих опитувань які проводилися спільно польським інформаційним аґентством SA і російською інформаційною аґенцією Новості, були оприлюднені за день до початку першого офіційного візиту прем’єра Лєшка Міллера до Москви, який розпочинається 19 грудня. На основі результатів опитувань польська і російська сторони ніби пробували обґрунтувати нову політику на взаємне зближення. Зокрема, під час презентації результатів цих досліджень було чітко видно таку мету. Звичайно ж, нічого недемократичного в цьому нема.
Хто, скажімо, перешкоджає якійсь українській інформаційній аґенції укласти договір з польською і спільно провести свої соціологічні дослідження щодо ставлення поляків до українців і навпаки. Це теж можна було б, до речі, зробити до візиту прем’єра Міллера до Києва, який передбачають ще до парламентських виборів в Україні. Інша річ, що Росія, як завжди, проявляє ініціативу, її політика, щодо Польщі в тім числі, останнім часом є дуже активною, в Україні ж соціологічні опитування здебільшого зосереджуються на вузьковнутрішніх проблемах. Україна пасивна назовні. Вона погрузла у внутрішніх інтригах і дрібних сварках між окремими лише всередині держави впливовими людьми. Українська демократія наче боїться вийти поза край того баняка, в якому вона вариться. Навіть до Польщі, а це ж так близько і просто, вона йде з величезними труднощами замість того, щоб як Росія ступати «молодо і легко».
Цікавими були відповіді на запитання, чим Росія нині є для Польщі – партнером, союзником чи ворогом? 56 відсотків поляків вважає, що партнером, 15 – союзником, а 11 відсотків поляків все ще думає, що Росія є їхнім ворогом. Натомість лише 2 відсотки поляків вважає відносини між Польщею і Росією ворожими. Нагадаю, що результати цих опитувань які проводилися спільно польським інформаційним аґентством SA і російською інформаційною аґенцією Новості, були оприлюднені за день до початку першого офіційного візиту прем’єра Лєшка Міллера до Москви, який розпочинається 19 грудня. На основі результатів опитувань польська і російська сторони ніби пробували обґрунтувати нову політику на взаємне зближення. Зокрема, під час презентації результатів цих досліджень було чітко видно таку мету. Звичайно ж, нічого недемократичного в цьому нема.
Хто, скажімо, перешкоджає якійсь українській інформаційній аґенції укласти договір з польською і спільно провести свої соціологічні дослідження щодо ставлення поляків до українців і навпаки. Це теж можна було б, до речі, зробити до візиту прем’єра Міллера до Києва, який передбачають ще до парламентських виборів в Україні. Інша річ, що Росія, як завжди, проявляє ініціативу, її політика, щодо Польщі в тім числі, останнім часом є дуже активною, в Україні ж соціологічні опитування здебільшого зосереджуються на вузьковнутрішніх проблемах. Україна пасивна назовні. Вона погрузла у внутрішніх інтригах і дрібних сварках між окремими лише всередині держави впливовими людьми. Українська демократія наче боїться вийти поза край того баняка, в якому вона вариться. Навіть до Польщі, а це ж так близько і просто, вона йде з величезними труднощами замість того, щоб як Росія ступати «молодо і легко».
