Київ, 21 грудня 2001 - У стрічках новин низки інформаційних центрів (першим тут був Інтернет-проект Форум) з’явилося повідомлення про те, що начебто вже підписаний президентський указ про звільнення з посади глави Київської міської держадміністрації Олександра Омельченка. Чи достовірна ця інформація, чи ні – покаже ближчий час, але, поза тим, добре відомо, що впродовж останнього місяця впливові політичні сили домагалися відставки Омельченка. Чим така відставка може бути мотивована і які наслідки мати?
Коментатори називають кілька причин можливого звільнення Олександра Омельченка з посади глави Київської міської державної адміністрації. Придивимось до цих причин. Перша з них – формальна. Конституційний Суд визнав невідповідним Основному Законові суміщення посад на місцевому рівні. Але у тій самій Конституції зазначено, що місцеве самоврядування та структури виконавчої влади у Києві та Севастополі мають особливості, отже, за логікою конституційного права, щодо суміщення посад у цих містах мало б розглядатися окреме подання до Конституційного Суду. Друга причина – позиція Омельченківської фракції “Єдність” при голосуванні у парламенті з питання закону про виробництво лазерних дисків. Як відомо, ця фракція, разом із опозицією та значною частиною “Нашої України”, не підтримала цей закон. Що ж, економічні санкції, впроваджені Сполученими Штатами Америки у відповідь на неприйняття цього закону, можуть боляче вдарити по бізнесу президентового зятя Віктора Пінчука, отже... Висновки слухач може зробити сам. Причина третя. Фракція “Єдність” доклала чимало зусиль для усунення з посади першого віце-спікера Віктора Медведчука. Президент назвав це усунення знаком серйозної політичної кризи; можливо, зняття Омельченка буде відповіддю на усунення Медведчука за принципом “зуб за зуб”. І четверте. Політаналітики вважають, що пропрезидентський блок “За єдину Україну” вимагає собі контрольні важелі у столиці перед виборами. Проблема зрозуміла – адмінресурс, і ще раз адмінресурс – це єдиний порятунок для “заєдинщиків”, не дуже популярних серед виборців. Так чи інакше, у разі усунення Олександра Омельченка з посади глави міськдержадміністрації, він номінально залишиться міським головою, але – без реальних важелів управління містом. А кияни надалі житимуть не під орудою не обраної ними людини, а під керівництвом призначеного президентом чиновника. З усіма легко передбачуваними наслідками.
Коментатори називають кілька причин можливого звільнення Олександра Омельченка з посади глави Київської міської державної адміністрації. Придивимось до цих причин. Перша з них – формальна. Конституційний Суд визнав невідповідним Основному Законові суміщення посад на місцевому рівні. Але у тій самій Конституції зазначено, що місцеве самоврядування та структури виконавчої влади у Києві та Севастополі мають особливості, отже, за логікою конституційного права, щодо суміщення посад у цих містах мало б розглядатися окреме подання до Конституційного Суду. Друга причина – позиція Омельченківської фракції “Єдність” при голосуванні у парламенті з питання закону про виробництво лазерних дисків. Як відомо, ця фракція, разом із опозицією та значною частиною “Нашої України”, не підтримала цей закон. Що ж, економічні санкції, впроваджені Сполученими Штатами Америки у відповідь на неприйняття цього закону, можуть боляче вдарити по бізнесу президентового зятя Віктора Пінчука, отже... Висновки слухач може зробити сам. Причина третя. Фракція “Єдність” доклала чимало зусиль для усунення з посади першого віце-спікера Віктора Медведчука. Президент назвав це усунення знаком серйозної політичної кризи; можливо, зняття Омельченка буде відповіддю на усунення Медведчука за принципом “зуб за зуб”. І четверте. Політаналітики вважають, що пропрезидентський блок “За єдину Україну” вимагає собі контрольні важелі у столиці перед виборами. Проблема зрозуміла – адмінресурс, і ще раз адмінресурс – це єдиний порятунок для “заєдинщиків”, не дуже популярних серед виборців. Так чи інакше, у разі усунення Олександра Омельченка з посади глави міськдержадміністрації, він номінально залишиться міським головою, але – без реальних важелів управління містом. А кияни надалі житимуть не під орудою не обраної ними людини, а під керівництвом призначеного президентом чиновника. З усіма легко передбачуваними наслідками.
