Прага, 24 грудня 2001 – Історія 20-річного американця Джона Уокера, який у 16 років прийняв іслам і раніше цього року поїхав до Афганістану, де воював на боці талібану, викликала широкі відгуки і дискусії в американській пресі. Нещодавно підрозділи Північного альянсу захопили Уокера разом з іншими іноземними бойовиками в полон і передали Сполученим Штатам.
Коментуючи історію Уокера, кореспондент агентства Асошіейтед пресс Дейвід Крарі пише, що Уокерові неповезло як з мотивацією його чину, так і з часом. Він прибув до Афганістану незадовго до відплатних ударів США за терористичні акти Аль-Кайди в Нью-Йорку і Вашінгтоні. Якби не цей факт, то Уокер ніколи не став би перед американським судом і взагалі ніхто про нього не довідався б. Виявляється, у різні часи, починаючи від французької революції і кінчаючи конфліктом у краї Косово, тисячі американців воювали в іноземних арміях, як добровольці, ставши героями або заслуживши осуд, але не кару. Американське право не заохочує воювати американських громадян під іноземними прапорами, проте не забороняє цього, якщо, як це сталося у випадку Уокера, іноземна країна не перебуває у стані війни зі Сполученими Штатами. Приміром, під час громадянської війни в Іспанії приблизно 2800 американців створили свої бригади під назвою «міст Лінкольна» воюючи на боці лоялістів проти загонів диктатора Франко, підтримуваного тоді Гітлером і Мусолліні. Щоправда, хоча учасники добровольчих бригад в Іспанії воювали проти нацистського режиму, на батьківщині у США вони зіштовхнулися із осудом і навіть пізнішою дискримінацією, як твердить один із ще живих ветеранів. Можливо тому, що воювали вони на боці комуністів і радянських так званих добровольчих бригад.
Тисячі американців єврейського походження воювали в ізраїльській армії, починаючи вже від 47-го - 48-го років, коли Ізраїль воював за свою незалежність. Тоді серед трьох з половиною тисяч іноземних добровольців була тисяча американських громадян.
Так само американські мусульмани воювали, наприклад, у Боснії проти сербської армії перед приходом військ НАТО 95-го року. У червні в одній із групових могил на території Югославії зідентифіковано тіла трьох брвтів із Нью-Йорка, американських громадян албанського походження, які воювали на боці мусульман. Більшість американців воювали в іноземних арміях з міркувань релігійної, національної або етнічної солідарності, проте були серед них і шукачі пригод. Агентство Асошіейтед пресс наводить історію фотографа з міста Остін в Техасі, який протягом п’яти років служив у Французькому іноземному легіоні на території африканських, а потім азійських країн і навіть у складі легіону брав участь у в операціях у Сараєві. Тепер із дружиною-французкою він часто відвідує Францію. Хоча досі уряд США практично не забороняв участі американських громадян в іноземних арміях, все ж таки останнім часом щораз частіше мова іде не лише про заборону виступати на боці армії, яка є у стані війни зі Сполученими Штатами, а й про дипломатичні інтереси США і збереження миру. Тобто передусім уряд виступає проти участі у війнах проти дружніх зі Сполученими Штатами країн.
Коментуючи історію Уокера, кореспондент агентства Асошіейтед пресс Дейвід Крарі пише, що Уокерові неповезло як з мотивацією його чину, так і з часом. Він прибув до Афганістану незадовго до відплатних ударів США за терористичні акти Аль-Кайди в Нью-Йорку і Вашінгтоні. Якби не цей факт, то Уокер ніколи не став би перед американським судом і взагалі ніхто про нього не довідався б. Виявляється, у різні часи, починаючи від французької революції і кінчаючи конфліктом у краї Косово, тисячі американців воювали в іноземних арміях, як добровольці, ставши героями або заслуживши осуд, але не кару. Американське право не заохочує воювати американських громадян під іноземними прапорами, проте не забороняє цього, якщо, як це сталося у випадку Уокера, іноземна країна не перебуває у стані війни зі Сполученими Штатами. Приміром, під час громадянської війни в Іспанії приблизно 2800 американців створили свої бригади під назвою «міст Лінкольна» воюючи на боці лоялістів проти загонів диктатора Франко, підтримуваного тоді Гітлером і Мусолліні. Щоправда, хоча учасники добровольчих бригад в Іспанії воювали проти нацистського режиму, на батьківщині у США вони зіштовхнулися із осудом і навіть пізнішою дискримінацією, як твердить один із ще живих ветеранів. Можливо тому, що воювали вони на боці комуністів і радянських так званих добровольчих бригад.
Тисячі американців єврейського походження воювали в ізраїльській армії, починаючи вже від 47-го - 48-го років, коли Ізраїль воював за свою незалежність. Тоді серед трьох з половиною тисяч іноземних добровольців була тисяча американських громадян.
Так само американські мусульмани воювали, наприклад, у Боснії проти сербської армії перед приходом військ НАТО 95-го року. У червні в одній із групових могил на території Югославії зідентифіковано тіла трьох брвтів із Нью-Йорка, американських громадян албанського походження, які воювали на боці мусульман. Більшість американців воювали в іноземних арміях з міркувань релігійної, національної або етнічної солідарності, проте були серед них і шукачі пригод. Агентство Асошіейтед пресс наводить історію фотографа з міста Остін в Техасі, який протягом п’яти років служив у Французькому іноземному легіоні на території африканських, а потім азійських країн і навіть у складі легіону брав участь у в операціях у Сараєві. Тепер із дружиною-французкою він часто відвідує Францію. Хоча досі уряд США практично не забороняв участі американських громадян в іноземних арміях, все ж таки останнім часом щораз частіше мова іде не лише про заборону виступати на боці армії, яка є у стані війни зі Сполученими Штатами, а й про дипломатичні інтереси США і збереження миру. Тобто передусім уряд виступає проти участі у війнах проти дружніх зі Сполученими Штатами країн.
