Варшава, 14 січня 2002 – Під час візиту до Москви прем’єр-міністра Польщі Лєшка Міллера і пізніше, окли працювала польсько-російська робоча група, не дійшло до конкретних домовленостей щодо того, як саме проляже траса другої гілки Ямальського газопроводу територією Польщі. Про Україну вже не йшлоя, оскільки це питання вирішене- вона піде в обхід України. Пригадуємо, що попередній польський уряд Єжи Бузека робив усе можливе для того, щоби траса газопроводу не пішла в обхід України. Очікували, що під час першого візиту Лєшка Міллера до Москви це питання буде вирішено остаточно, себто що поляки і росіяни домовляться вже про точну трасу газопроводу польською територією. Чому ж до цього не дійшло?
Відповідь на це питання можна знайти в заяві, яку зробив 14 січня шеф бюро національної безпеки Польщі Марек Стівік. Він сказав, що візит Владіміра Путіна до Варшави дасть усі підстави для того, щоб Польща стала партнером Росії. Таку дуже завуальовану фразу можна прочитати як знак того, що справа будівництва газопроводу в обхід України вже давно вирішена, й це питання вже навіть не ставиться, йдеться лише про проблему, як саме проляже траса газопрододу територією Польщі. Компроміс з цього питання вже так само є, але все це притримують спеціально, щоби надати більшої ваги першому визиту Путіна до Варшави. Я запитала одного з українських експертів, які працюють над проблемою транзиту газу тут, у Варшаві, що він думає з цього приводу. «Вважаю,- відповів Тарас Гаврилюк, заступник голови Торгової місії України в Польщі, - що під час візиту Путіна до Варшави буде заявлено про польсько-російські домовленості щодо газу. Цю справу можна вважати вже фактом доконаним».
Загалом Москву дратувало виняткове ставлення попереднього польського уряду до України. В інтерв’ю, яке дав для польської преси віце-шеф російської Думи Владімір Лукін напередодні візиту російського президента до Варшави, особливі відносини Польщі та України було названо не більше й не менше, як спробою «реанімації середньовічних укладів Польщі з Україною за кошт Росії». Взагалі в тоні російських політиків відчувається певна зверхність, коли йдеться про польсько-українське стратегічне партнерство. Коли про це заходить мова, російська сторона тут же в той чи той спосіб наголошує, що справжня політика твориться між Одрою і Атлантикою, а Польща, мовляв, це лише транзитна територія, якою треба проїхати. Чи після візиту Владіміра Путіна до Варшави зміниться тональність у польсько-російському діалозі? Те, що вона не зазнала змін після візиту Лєшка Міллера до Москви, дає Варшаві привід до роздумів. Зокрема, і про те, що російські еліти не налаштовані на те, щоб трактувати Польщу як партнера рівного.
Ба більше, щодо знову ж таки польсько-українського стратегічного партнерства, то російські політики, говорячи про відносини Москви і Варшави, дедалі частіше вживають стандартний перелік на кшталт «це вигідно для Росії, України і Білорусі». Чи давала Україна повноваження Росії розписуватися за її вигоди чи невигоди – про це ніхто навіть не згадує. Тим часом відомо, що під час візиту до Сполучених Штатів Америки прем’єра Польщі Міллера і під час його розмов з президентом Бушем тема України була порушена. Словом, Путін їде до Варшави. Про цей візит говорять і пишуть у Польщі навіть більше, ніж мовилося й писалося про відносини польсько-американські перед минулим приїздом до Варшави Джорджа Буша.
Відповідь на це питання можна знайти в заяві, яку зробив 14 січня шеф бюро національної безпеки Польщі Марек Стівік. Він сказав, що візит Владіміра Путіна до Варшави дасть усі підстави для того, щоб Польща стала партнером Росії. Таку дуже завуальовану фразу можна прочитати як знак того, що справа будівництва газопроводу в обхід України вже давно вирішена, й це питання вже навіть не ставиться, йдеться лише про проблему, як саме проляже траса газопрододу територією Польщі. Компроміс з цього питання вже так само є, але все це притримують спеціально, щоби надати більшої ваги першому визиту Путіна до Варшави. Я запитала одного з українських експертів, які працюють над проблемою транзиту газу тут, у Варшаві, що він думає з цього приводу. «Вважаю,- відповів Тарас Гаврилюк, заступник голови Торгової місії України в Польщі, - що під час візиту Путіна до Варшави буде заявлено про польсько-російські домовленості щодо газу. Цю справу можна вважати вже фактом доконаним».
Загалом Москву дратувало виняткове ставлення попереднього польського уряду до України. В інтерв’ю, яке дав для польської преси віце-шеф російської Думи Владімір Лукін напередодні візиту російського президента до Варшави, особливі відносини Польщі та України було названо не більше й не менше, як спробою «реанімації середньовічних укладів Польщі з Україною за кошт Росії». Взагалі в тоні російських політиків відчувається певна зверхність, коли йдеться про польсько-українське стратегічне партнерство. Коли про це заходить мова, російська сторона тут же в той чи той спосіб наголошує, що справжня політика твориться між Одрою і Атлантикою, а Польща, мовляв, це лише транзитна територія, якою треба проїхати. Чи після візиту Владіміра Путіна до Варшави зміниться тональність у польсько-російському діалозі? Те, що вона не зазнала змін після візиту Лєшка Міллера до Москви, дає Варшаві привід до роздумів. Зокрема, і про те, що російські еліти не налаштовані на те, щоб трактувати Польщу як партнера рівного.
Ба більше, щодо знову ж таки польсько-українського стратегічного партнерства, то російські політики, говорячи про відносини Москви і Варшави, дедалі частіше вживають стандартний перелік на кшталт «це вигідно для Росії, України і Білорусі». Чи давала Україна повноваження Росії розписуватися за її вигоди чи невигоди – про це ніхто навіть не згадує. Тим часом відомо, що під час візиту до Сполучених Штатів Америки прем’єра Польщі Міллера і під час його розмов з президентом Бушем тема України була порушена. Словом, Путін їде до Варшави. Про цей візит говорять і пишуть у Польщі навіть більше, ніж мовилося й писалося про відносини польсько-американські перед минулим приїздом до Варшави Джорджа Буша.
