Прага, 15 січня 2002 - У вівторок західна преса коментує розвиток подій в Афганістані, нові-старі проблеми в американсько-російських взаєминах і справу із банкрутством американського енергетичного гіганта компанії Енрон.
Британський щоденник “Файненшл Таймс” критикує Сполучені Штати за умови, в яких утримуються полонені Талібану й Аль-Каїди. Газета пише, що полонених афганців змусили зголити бороди і називає це приниженням, а не справедливістю. Британський оглядач нагадує, що Женевська конвернція зобов’язує вважати військовополонених воєнними в’язнями допоки суд або компетентний трибунал не вирішить інакше. Небезпечним називає газета твердження американців, що бойовики належали до незаконних бойових частин, і тому вони не підпадають під протекцію полонених, яку гарантують міжнародні угоди.
З огляду на заяви голови афганського уряду Гаміда Карзаї, німецька “Ді Вельт” розмірковує над питанням, чи потрібна взагалі Афганістану армія? Вперше за 23 роки Афганістан одержав шанс відродити соціально-політичну культуру суспільства і відновити інфраструктуру. Німецькому оглядачеві видається дивним, що країна, де бракує елементарних умов існування – регулярного водопостачання, нормальних будинків і доріг - населення якої гине, ставить своїм пріоритетом розбудову війська. Як виглядає, підсумовує автор, після тривалих страждань, Афганістан так нічого не навчився.
А американський щоденник “Нью-Йорк Таймз” критикує політику міжнародну спільноту за те, що вона підриває стабільність в Афганістані. Аналітик з афганських питань Барнет Рубін пише, що метою Бонських угод було створення перехідного уряду, що також означало припинення прямого постачання грошей і зброї ворогуючим сторонам. Але, Сполучені Штати продовжують підтримувати анти-талібських командирів, що допомагають американцям шукати Муллу Омара і Усаму Бін Ладена. “Нью-Йорк Таймз” пише, що адміністрація Афганістану не здобуде авторитету допоки США не припинить воєнної та фінансової допомоги ворогуючим сторонам. Натомість, зазначає щоденник, Вашингтон радше сприяв би розбудові національних сил безпеки Афганістану.
В американсько-російських взаєминах виникла напруженість – зазначає у вівторок “Вошінгтон Пост”. Обидві сторони знову почали критикувати одна одну у питаннях прав людини і війни в Чечні. Нещодавно Білий Дім досить гостро висловився на рахунок наступу на незалежні російські змі, шпигунські процеси проти вчених та екологів, а також щодо застосування сили проти мирного населення в Чечні. У відповідь на це Москва висловила різке невдоволення тим, що начебто Вашингтон втручається у внутрішні справи Росії, а сам дотримується політики “подвійних стандартів”. На думку експертів, зазначає американський щоденник, такі взаємозвинувачення навряд чи поставлять під загрозу новий альянс, створений президентами Бушом і Путіним після 11 вересня. Однак, більшість помітили, що у двосторонніх взаєминах знову з’являється напруженість.
Американський щоденник “Нью-Йорк Таймз” аналізує причини найбільшого корпоративного банкрутства в американській історії. Газета пише, що розслідування у справі енергетичного гіганта Енрон доводить, що керівництво компанії одержувало мільйони доларів за акції корпорації, вводячи в оману акціонерів тим, що завищувало перспективи Енрону. Голова компанії Кенет Лей, близький друг президента Буша і спонсор його передвиборчої кампанії, діяв як бандит, коли у серпні минулого року писав своїм підлеглив, що ще ніколи не відчував такого прогресу компанії.
Британський щоденник “Файненшл Таймс” критикує Сполучені Штати за умови, в яких утримуються полонені Талібану й Аль-Каїди. Газета пише, що полонених афганців змусили зголити бороди і називає це приниженням, а не справедливістю. Британський оглядач нагадує, що Женевська конвернція зобов’язує вважати військовополонених воєнними в’язнями допоки суд або компетентний трибунал не вирішить інакше. Небезпечним називає газета твердження американців, що бойовики належали до незаконних бойових частин, і тому вони не підпадають під протекцію полонених, яку гарантують міжнародні угоди.
З огляду на заяви голови афганського уряду Гаміда Карзаї, німецька “Ді Вельт” розмірковує над питанням, чи потрібна взагалі Афганістану армія? Вперше за 23 роки Афганістан одержав шанс відродити соціально-політичну культуру суспільства і відновити інфраструктуру. Німецькому оглядачеві видається дивним, що країна, де бракує елементарних умов існування – регулярного водопостачання, нормальних будинків і доріг - населення якої гине, ставить своїм пріоритетом розбудову війська. Як виглядає, підсумовує автор, після тривалих страждань, Афганістан так нічого не навчився.
А американський щоденник “Нью-Йорк Таймз” критикує політику міжнародну спільноту за те, що вона підриває стабільність в Афганістані. Аналітик з афганських питань Барнет Рубін пише, що метою Бонських угод було створення перехідного уряду, що також означало припинення прямого постачання грошей і зброї ворогуючим сторонам. Але, Сполучені Штати продовжують підтримувати анти-талібських командирів, що допомагають американцям шукати Муллу Омара і Усаму Бін Ладена. “Нью-Йорк Таймз” пише, що адміністрація Афганістану не здобуде авторитету допоки США не припинить воєнної та фінансової допомоги ворогуючим сторонам. Натомість, зазначає щоденник, Вашингтон радше сприяв би розбудові національних сил безпеки Афганістану.
В американсько-російських взаєминах виникла напруженість – зазначає у вівторок “Вошінгтон Пост”. Обидві сторони знову почали критикувати одна одну у питаннях прав людини і війни в Чечні. Нещодавно Білий Дім досить гостро висловився на рахунок наступу на незалежні російські змі, шпигунські процеси проти вчених та екологів, а також щодо застосування сили проти мирного населення в Чечні. У відповідь на це Москва висловила різке невдоволення тим, що начебто Вашингтон втручається у внутрішні справи Росії, а сам дотримується політики “подвійних стандартів”. На думку експертів, зазначає американський щоденник, такі взаємозвинувачення навряд чи поставлять під загрозу новий альянс, створений президентами Бушом і Путіним після 11 вересня. Однак, більшість помітили, що у двосторонніх взаєминах знову з’являється напруженість.
Американський щоденник “Нью-Йорк Таймз” аналізує причини найбільшого корпоративного банкрутства в американській історії. Газета пише, що розслідування у справі енергетичного гіганта Енрон доводить, що керівництво компанії одержувало мільйони доларів за акції корпорації, вводячи в оману акціонерів тим, що завищувало перспективи Енрону. Голова компанії Кенет Лей, близький друг президента Буша і спонсор його передвиборчої кампанії, діяв як бандит, коли у серпні минулого року писав своїм підлеглив, що ще ніколи не відчував такого прогресу компанії.
