Прага, 16 січня 2002 - Є лише кілька країн, до яких ставлення Вашингтона не змінилися після 11 вересня. Одна з них – Білорусь. Чи повинна змінитися політика Заходу до Мінська? Сьогодні на цю тему дебатують в Європі та Америці. 8 років ізоляції дикраторського режиму Лукашенка не вплинули на політику і позиції авторитарного лідера.
Що ж сталося з Олександром Лукашенком? 10 вересня минулого року білоруський лідер оголосив про свою цілковиту перемогу на президентських виборах, які Захід назвав недійсними. Але, наступного дня про Лукашенка всі забули. Наступного дня світ змінився: терористи атакували Америку, і Вашингтон оголосив тероризмові війну, - війну, яка змінила взаємини США з головним союзником Білорусі – Росією, а також з авторитарними республіками Середньої Азії, де ситуація з правами людини така, що на її тлі Лукашенко виглядає взагалі пристойним лідером.
Питання, якою має бути політика Заходу щодо Білорусі, сьогодні жваво обговорюють в ОБСЄ. З огляду на останні заяви Лукашенка про наближення Білорусі до Європи, європейські політики розмірковують, чи дозволити білоруським парламентаріям брати участь у засіданнях Парламентської Асамблеї ОБСЄ, і чи не надати Мінську особливого статусу гостя в Раді Європи. Нещодавно міністр закордонних справ Білорусі Михайло Хвостов сказав, що взаємини з ОБСЄ та Радою Європи покращуються, але він закликав європейців “не політизувати білоруського питання”. Минулої неділі міністр заявив, що Білорусь зацікавлена і у нормалізації взаємин з Вашингтоном. Але, білоруська опозиція закликає Захід продовжувати політичну та економічну ізоляцію країни, вважаючи, що тільки таким чином слід поводитися з Лукашенко.
З цим не погоджується вашингтонський аналітик з “Брукінґс Інстіт’юшен” Фіона Гілл. Вона не вважає, що поновлення статусу Білорусі в ОБСЄ зашкодить демократичним перспективам країни. Дуже важливо, на думку американського аналітика, щоб у майбутньому, коли Лукашенко не буде при владі, його оточення було готове до демократичних змін. Далі Гілл: “Білоруси нічого не втратять від подальшої ізоляції, вони і без того досить ізольовані. Ну, зокрема від балтійських республік, європейців. Вони мають сталі зв’язки з Україною і Росією, які завжди були і будуть. Тому ми навряд чи щось виграємо.”
А поки Захід міркує, білоруський лідер розправляється з бізнесменами, які не підтримували його переобрання на виборах. 9 січня за начебто зловживання владою зарештовано Михайла Леонова, директора найбільшого в країні тракторного заводу.
Виконавчий директор Міжнародної Ліги Прав Людини Катерін Фітцпатрік вважає, що арешт Леонова та інших підприємців не має нічого спільного з економічними злочинами. Правозахисниця підтримує законопроект відомого сенатора Джессі Гелмса, що його зараз розглядає Комітет у закордонних справах, і яким передбачено більшу ізоляцію Білорусі та мільйонну фінансову допомогу опозиції. В інтерв’ю Радіо Свобода Фітцпатрік сказала, що дотепер Білорусь не була у справжній ізоляції. “Це не ізоляція. Ізоляція – це коли б її виключили з ОБСЄ, коли б не давали візи, коли б масово засуджували її політику, припинили торгівлю, зупинили всі обміни. Знаєте, є безліч шляхів, аби показати невдоволення. А ми цього не робимо.”
Білоруська влада вірить, що 10 вересня виграла свою найважчу битву, але 11 вересня Захід розпочав боротьбу на зовсім іншому фронті, і поки що невідомо, чи захоче він перевиховувати Білорусь.
Що ж сталося з Олександром Лукашенком? 10 вересня минулого року білоруський лідер оголосив про свою цілковиту перемогу на президентських виборах, які Захід назвав недійсними. Але, наступного дня про Лукашенка всі забули. Наступного дня світ змінився: терористи атакували Америку, і Вашингтон оголосив тероризмові війну, - війну, яка змінила взаємини США з головним союзником Білорусі – Росією, а також з авторитарними республіками Середньої Азії, де ситуація з правами людини така, що на її тлі Лукашенко виглядає взагалі пристойним лідером.
Питання, якою має бути політика Заходу щодо Білорусі, сьогодні жваво обговорюють в ОБСЄ. З огляду на останні заяви Лукашенка про наближення Білорусі до Європи, європейські політики розмірковують, чи дозволити білоруським парламентаріям брати участь у засіданнях Парламентської Асамблеї ОБСЄ, і чи не надати Мінську особливого статусу гостя в Раді Європи. Нещодавно міністр закордонних справ Білорусі Михайло Хвостов сказав, що взаємини з ОБСЄ та Радою Європи покращуються, але він закликав європейців “не політизувати білоруського питання”. Минулої неділі міністр заявив, що Білорусь зацікавлена і у нормалізації взаємин з Вашингтоном. Але, білоруська опозиція закликає Захід продовжувати політичну та економічну ізоляцію країни, вважаючи, що тільки таким чином слід поводитися з Лукашенко.
З цим не погоджується вашингтонський аналітик з “Брукінґс Інстіт’юшен” Фіона Гілл. Вона не вважає, що поновлення статусу Білорусі в ОБСЄ зашкодить демократичним перспективам країни. Дуже важливо, на думку американського аналітика, щоб у майбутньому, коли Лукашенко не буде при владі, його оточення було готове до демократичних змін. Далі Гілл: “Білоруси нічого не втратять від подальшої ізоляції, вони і без того досить ізольовані. Ну, зокрема від балтійських республік, європейців. Вони мають сталі зв’язки з Україною і Росією, які завжди були і будуть. Тому ми навряд чи щось виграємо.”
А поки Захід міркує, білоруський лідер розправляється з бізнесменами, які не підтримували його переобрання на виборах. 9 січня за начебто зловживання владою зарештовано Михайла Леонова, директора найбільшого в країні тракторного заводу.
Виконавчий директор Міжнародної Ліги Прав Людини Катерін Фітцпатрік вважає, що арешт Леонова та інших підприємців не має нічого спільного з економічними злочинами. Правозахисниця підтримує законопроект відомого сенатора Джессі Гелмса, що його зараз розглядає Комітет у закордонних справах, і яким передбачено більшу ізоляцію Білорусі та мільйонну фінансову допомогу опозиції. В інтерв’ю Радіо Свобода Фітцпатрік сказала, що дотепер Білорусь не була у справжній ізоляції. “Це не ізоляція. Ізоляція – це коли б її виключили з ОБСЄ, коли б не давали візи, коли б масово засуджували її політику, припинили торгівлю, зупинили всі обміни. Знаєте, є безліч шляхів, аби показати невдоволення. А ми цього не робимо.”
Білоруська влада вірить, що 10 вересня виграла свою найважчу битву, але 11 вересня Захід розпочав боротьбу на зовсім іншому фронті, і поки що невідомо, чи захоче він перевиховувати Білорусь.
