Прага, 17 січня 2002 - Упливова міжнародна правозахисна організація Г’юман Райтс Воч звертає увагу на зловживання, вчинені під виглядом боротьби з тероризмом. Низці держав, що перебувають на передовій антитерористичної кампанії, - особливо ж середньоазійським країнам - не має бути дозволено безкарно порушувати права людини, мовиться в останньому звіті цієї організації. Але й у Сполучених Штатах Америки дедалі більші обмеження громадянських свобод після 11 вересня можуть серйозно зашкодити здатності Америки домагатися дотримання стандартів прав людини деінде в світі, попереджають правозахисники.
Г’юман Райтс Воч закликає керівників антитерористичної кампанії долучити до своєї стратегії й захист прав людини: в останньому звіті цієї організації висловлено тривогу, що дедалі більше країн говорять тепер про тероризм, коли придушують меншини чи інакодумців.
Виконавчий директор Г’юман Райтс Воч Кенет Рот переконаний, що дієвим методом протистояти тероризмові є вже сама розбудова поваги до прав людини: «Побудова міцнішої правозахисної культури - культури, в якій будь-яка неповага до життя цивільної особи засуджується, а не пробачається - важлива для того, щоб урешті подолати культуру тероризму».
Серед 66 країн, розглянених у звіті, - всі держави Середньої Азії. І в усьому цьому реґіоні права людини протягом минулого року занепали. Були сподівання, що більша міжнародна увага до Середньої Азії принесе й тиск на авторитарні режими в реґіоні, щоб вони реформувалися, - але наразі цього не сталося, наголошує Рот.
Наприклад, в Узбекистані, де влада далі жорстоко придушує підозрюваних у підтримці ісламського фундаменталізму чи й просто політичних активістів, Вашинґтон покладається на підтримку президента Іслама Карімова, щоб мати змогу використовувати тамтешні військові бази - і в жовтні минулого року держдепартамент США, оголошуючи перелік країн, де порушуються релігійні свободи, оминув Узбекистан. Рот переконаний, що, співпрацюючи з цією країною, Вашинґтон мусить і вдатися до свого впливу й наполягти на поліпшенні становища з правами людини.
Так само численні залишаються й зловживання в інших сусідніх із Афганістаном державах, як-от у Туркменистані з одноосібним усевладдям його президента Сапармурата Ніязова й брутальним ставленням до релігійних меншин, Таджикистані, де забороняють політичні партії, крім владної, й відмовляють у ліцензіях незалежним засобам інформації, чи в Ірані.
Г’юман Райтс Воч наголошує, що західні держави мають не забувати й про тиск на Росію, щоб змусити її покласти край зловживанням проти цивільних мешканців у війні з чеченськими повстанцями - адже ці держави домоглися минулого року ухвалення резолюцїї ООН, яка засудила порушення Росією прав людини в Чечні.
Кенет Рот занепокоєно згадує слова канцлера Німеччини ¢ергарда Шредера, коли той закликав переоцінити позицію Росії щодо Чечні після подій 11 вересня. На думку виконавчого директора Г’юман Райтс Воч, президентові Росії Владімірові Путінові вдалося навести багатьох на думку про зв’язки між чеченськими повстанцями й терористичною мережею, що базувалася в Афганістані: «Путін чинив звірства (в Чечні) до 11 вересня, Путін чинить звірства й після 11 вересня. Він просто здобув собі нове чудове виправдання».
Але й на поведінку Сполучених Штатів Америки після 11 вересня правозахисники поглядають критично. У звіті звернено увагу на ухвалення антитерористичного законодавства - «Патріотичного акту», який надав генеральному прокуророві небачені повноваження затримувати негромадян США за «обґрунтованими» підозрами в їхніх зв’язках із тероризмом; відтоді було затримано понад 1 тисячу 100 арабів чи мусульман, і нерідко не відомо, де їх утримують. Міністерство юстиції США також дозволило прослуховувати розмови між ув’язненими чи затриманими та між ними й їхніми адвокатами.
Особливо непокоїть правозахисників рішення президента Джорджа Буша дозволити створення спеціяльних військових комісій для суду над підозрюваними співучасниками нападів 11 вересня; в таких комісіях звинувачені будуть позбавлені частини своїх звичайних процесуальних прав.
Уживаючи заходів для захисту США від терористів, влада країни пішла на кроки, що руйнують ті цінності й засади, які вона, за її твердженнями, намагається захистити, включно з верховенством закону, мовиться в звіті.
Такі кроки, стверджує Кенет Рот, послаблюють позиції Америки як провідника захисту прав людини в світі. За його словами, як би тепер могли США засуджувати, скажімо, військові трибунали якогось дрібного тирана, що ними той позбавляється політичних супротивників? Це відгонитиме лицемірством, якщо тільки Пентаґон не обмежить Бушеві укази належними директивами.
Те саме стосується й багатьох західноєвропейських країн - схожі антитерористичні заходи, що їх вони ухвалили, так само відіб’ються й на їхніх здатностях вести перед у захисті прав людини в світі, вважає Г’юман Райтс Воч.
Г’юман Райтс Воч закликає керівників антитерористичної кампанії долучити до своєї стратегії й захист прав людини: в останньому звіті цієї організації висловлено тривогу, що дедалі більше країн говорять тепер про тероризм, коли придушують меншини чи інакодумців.
Виконавчий директор Г’юман Райтс Воч Кенет Рот переконаний, що дієвим методом протистояти тероризмові є вже сама розбудова поваги до прав людини: «Побудова міцнішої правозахисної культури - культури, в якій будь-яка неповага до життя цивільної особи засуджується, а не пробачається - важлива для того, щоб урешті подолати культуру тероризму».
Серед 66 країн, розглянених у звіті, - всі держави Середньої Азії. І в усьому цьому реґіоні права людини протягом минулого року занепали. Були сподівання, що більша міжнародна увага до Середньої Азії принесе й тиск на авторитарні режими в реґіоні, щоб вони реформувалися, - але наразі цього не сталося, наголошує Рот.
Наприклад, в Узбекистані, де влада далі жорстоко придушує підозрюваних у підтримці ісламського фундаменталізму чи й просто політичних активістів, Вашинґтон покладається на підтримку президента Іслама Карімова, щоб мати змогу використовувати тамтешні військові бази - і в жовтні минулого року держдепартамент США, оголошуючи перелік країн, де порушуються релігійні свободи, оминув Узбекистан. Рот переконаний, що, співпрацюючи з цією країною, Вашинґтон мусить і вдатися до свого впливу й наполягти на поліпшенні становища з правами людини.
Так само численні залишаються й зловживання в інших сусідніх із Афганістаном державах, як-от у Туркменистані з одноосібним усевладдям його президента Сапармурата Ніязова й брутальним ставленням до релігійних меншин, Таджикистані, де забороняють політичні партії, крім владної, й відмовляють у ліцензіях незалежним засобам інформації, чи в Ірані.
Г’юман Райтс Воч наголошує, що західні держави мають не забувати й про тиск на Росію, щоб змусити її покласти край зловживанням проти цивільних мешканців у війні з чеченськими повстанцями - адже ці держави домоглися минулого року ухвалення резолюцїї ООН, яка засудила порушення Росією прав людини в Чечні.
Кенет Рот занепокоєно згадує слова канцлера Німеччини ¢ергарда Шредера, коли той закликав переоцінити позицію Росії щодо Чечні після подій 11 вересня. На думку виконавчого директора Г’юман Райтс Воч, президентові Росії Владімірові Путінові вдалося навести багатьох на думку про зв’язки між чеченськими повстанцями й терористичною мережею, що базувалася в Афганістані: «Путін чинив звірства (в Чечні) до 11 вересня, Путін чинить звірства й після 11 вересня. Він просто здобув собі нове чудове виправдання».
Але й на поведінку Сполучених Штатів Америки після 11 вересня правозахисники поглядають критично. У звіті звернено увагу на ухвалення антитерористичного законодавства - «Патріотичного акту», який надав генеральному прокуророві небачені повноваження затримувати негромадян США за «обґрунтованими» підозрами в їхніх зв’язках із тероризмом; відтоді було затримано понад 1 тисячу 100 арабів чи мусульман, і нерідко не відомо, де їх утримують. Міністерство юстиції США також дозволило прослуховувати розмови між ув’язненими чи затриманими та між ними й їхніми адвокатами.
Особливо непокоїть правозахисників рішення президента Джорджа Буша дозволити створення спеціяльних військових комісій для суду над підозрюваними співучасниками нападів 11 вересня; в таких комісіях звинувачені будуть позбавлені частини своїх звичайних процесуальних прав.
Уживаючи заходів для захисту США від терористів, влада країни пішла на кроки, що руйнують ті цінності й засади, які вона, за її твердженнями, намагається захистити, включно з верховенством закону, мовиться в звіті.
Такі кроки, стверджує Кенет Рот, послаблюють позиції Америки як провідника захисту прав людини в світі. За його словами, як би тепер могли США засуджувати, скажімо, військові трибунали якогось дрібного тирана, що ними той позбавляється політичних супротивників? Це відгонитиме лицемірством, якщо тільки Пентаґон не обмежить Бушеві укази належними директивами.
Те саме стосується й багатьох західноєвропейських країн - схожі антитерористичні заходи, що їх вони ухвалили, так само відіб’ються й на їхніх здатностях вести перед у захисті прав людини в світі, вважає Г’юман Райтс Воч.
