Прага, 19 лютого 2002 – Антитерористична кампанія США і далі залишається у центрі уваги західної преси. Нині черговим об’єктом критики з боку західних коментаторів стала участь американських військових підрозділів в боротьбі з ісламськими екстремістами Абу Саяфа на одному з філіппінських островів. Західні газети широко відгукуються також на судовий процес над колишнім югославським керівником Мілошевичем в Гаазі.
Коментуючи розміщення американських підрозділів спеціального призначення на філіппінському острові Базілан, оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Ніколас Крістоф називає це другою частиною американської війни проти тероризму, яка по суті не має нічого спільного з островом. Справжня мета цієї місії, як вважає автор, є чисто політична: продемонструвати тривання війни з тероризмом і знайти ворога, якого можна швидко побити. Екстремістського ватажка Абу Саяфа незабаром вдасться витіснити з острова, веде далі автор, проте його група, як можна очікувати, зміцніє на сусідніх островах Сулу. При цьому США, підкреслює Крістоф, не чіпають іншої екстремістської групи – Ісламського фронту визволення Моро, яка має більше пов’язань з тероризмом і організацією Аль-Кайда, але яка має також тисячі бойовиків, а тому не безпечніша.
Парадокс полягає в тому, пише на закінчення коментатор газети «Нью-Йорк таймс», що згадані підрозділи нагально потрібні не на Філіппінах, а в Афганістані, керівник якого Карзаї розпачливо просить західні країни надіслати більше миротворчих сил для утримання порядку.
Тим часом французька газета «Ліберасьйон» відгукується на міжнародний суд над Мілошевичем в Гаазі, де в понеділок суд розпочав слухання свідків. Попри незаперечний факт етнічних чисток у краї Косово і вигнання приблизно 800 тисяч етнічних албанців Мілошевич, як підкреслює коментатор, пішов у контрнаступ, звинувативши Захід, зокрема США і Європейський союз у численних зруйнуваннях на території Сербії, які стали наслідком удару сил НАТО за відмову Мілошевича припинити масові вбивства і вигнання етнічних албанців із Косова, а також репресій та артилерійських бомбардувань у Боснії і Хорватії. Водночас, як підкреслює коментатор, Мілошевич надавав активну політичну, фінансову і військову підтримку сербським екстремістам у Боснії, де етнічними чистками керували інші сербські ватажки.
На міжнародний трибунал в Гаазі відгукуються всі провідні західні газети, підкреслюючи, що час його тривання (приблизно до двох років) дасть можливість провести процес справедливий і повчальний для кривавих режимів в інших країнах.
Коментуючи розміщення американських підрозділів спеціального призначення на філіппінському острові Базілан, оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Ніколас Крістоф називає це другою частиною американської війни проти тероризму, яка по суті не має нічого спільного з островом. Справжня мета цієї місії, як вважає автор, є чисто політична: продемонструвати тривання війни з тероризмом і знайти ворога, якого можна швидко побити. Екстремістського ватажка Абу Саяфа незабаром вдасться витіснити з острова, веде далі автор, проте його група, як можна очікувати, зміцніє на сусідніх островах Сулу. При цьому США, підкреслює Крістоф, не чіпають іншої екстремістської групи – Ісламського фронту визволення Моро, яка має більше пов’язань з тероризмом і організацією Аль-Кайда, але яка має також тисячі бойовиків, а тому не безпечніша.
Парадокс полягає в тому, пише на закінчення коментатор газети «Нью-Йорк таймс», що згадані підрозділи нагально потрібні не на Філіппінах, а в Афганістані, керівник якого Карзаї розпачливо просить західні країни надіслати більше миротворчих сил для утримання порядку.
Тим часом французька газета «Ліберасьйон» відгукується на міжнародний суд над Мілошевичем в Гаазі, де в понеділок суд розпочав слухання свідків. Попри незаперечний факт етнічних чисток у краї Косово і вигнання приблизно 800 тисяч етнічних албанців Мілошевич, як підкреслює коментатор, пішов у контрнаступ, звинувативши Захід, зокрема США і Європейський союз у численних зруйнуваннях на території Сербії, які стали наслідком удару сил НАТО за відмову Мілошевича припинити масові вбивства і вигнання етнічних албанців із Косова, а також репресій та артилерійських бомбардувань у Боснії і Хорватії. Водночас, як підкреслює коментатор, Мілошевич надавав активну політичну, фінансову і військову підтримку сербським екстремістам у Боснії, де етнічними чистками керували інші сербські ватажки.
На міжнародний трибунал в Гаазі відгукуються всі провідні західні газети, підкреслюючи, що час його тривання (приблизно до двох років) дасть можливість провести процес справедливий і повчальний для кривавих режимів в інших країнах.
