Варшава, 4 березня 2002 - З попередніх оцінок можна передбачити, що Євросоюз погодиться на польську пропозицію, яка була узгоджена з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном.
Отже, іноземець, який орендує землю в Польщі і використовує її для рільництва ,може викупити ґрунти після того , як мине сім років на півночі і заході Польщі з дня підписання угоди про оренду, і відповідно , - три роки на сході і півдні Польщі. При цьому є одна умова – іноземець повинен ці сім чи три роки легально і постійно проживати у Польщі і самостійно господарювати на землі. Поляки відмовилися від своєї попередньої вимоги про те, що час перехідного періоду , тих три чи сім років ,мав би рахуватися від дня вступу Польщі в Євросоюз. Компроміс, якого вдалося досягти у розмовах представників польського уряду з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном , розв’язав найбільш складну проблему переговорного процесу між Польщею та ЄС. Як повідомили офіційні польські чинники, майже всі країни п’ятнадцятки (сумніви висловила лише Голландія) в основному погоджуються з таким вирішенням питання.
Зрештою, компроміс лише затвердив на папері те, що вже добрий десяток літ практикується в житті. На північно-західних землях Польщі деякі німецькі фермери господарюють вже від дев’яностого року. Вони або самі орендували польську землю або на початках робили це через підставних осіб, або створювали польсько-німецькі спільні підприємства. Не обійшлося при цьому, треба сказати, і без намагань спекулювати дешевою польською землею, яка прилягає фактично до земель німецьких. Різниця в ціні – величезна. Скажімо, ще два роки тому гектар польської землі на північному заході – територіях , які колись входили до Німеччини , а після другої світової війни перейшли в польські кордони, можна було купити за дві тисячі злотих. Це близько п’ятсот доларів. Нині гектар ґрунту у цьому регіоні коштує п’ять тисяч злотих. У порівнянні з німецькими цінами – це теж дуже дешево. Наприклад, ціна гектара рільничої землі в Баварії коштує 70 тисяч німецьких марок, на старі ,так би мовити гроші, бо тепер треба вже лічити в євро. Від 30-ти до 100 тисяч марок коштує гектар нині в більшості регіонах Німеччини, а тут – поряд – такі дешеві і непогані ґрунти. Отож , у західних і північно-західних воєводствах Польщі німецькі фермери вже давно ( років десять тому) міцно пустили коріння. Тепер вони зможуть викупити землі, на яких господарюють достатньо тривалий час. Багато землі орендують на північному заході Польщі також датчани, шведи. Але найбільше - німців. Німці орендують не лише приватні ґрунти польських господарів, а й землі, що колись належали до пегеерів, - це щось на зразок радгоспів. Коли пегеери в Польщі були розформовані, села почали занепадати. І тут прийшов німецький фермер. Деякі німці намагалися брати в оренду землю, яка до війни належала їхнім батькам чи дідам. Тепер тих теренів не впізнати – німці справді – добрі господарі. І північно-західні регіони Польщі дуже відрізняються від східних і південних. Там, на західних землях, уже видно значно вищий рівень життя, села задбані, люди багатші. Загалом поляк, який наймається на працю до німця, який орендує польську землю , заробляє в місяць в середньому півтора тисячі злотих .Не можна сказати, що нема серед польських селян страху, що вони можуть в майбутньому стати лише найманою силою на колись їхній землі. Такий страх існує і окремі політичні середовища його підігрівають. Але на практиці все більше польських селян віддає свою землю в оренду з правом викупу для іноземців. При цьому турбуються в основному лише про ціну.
Отже, іноземець, який орендує землю в Польщі і використовує її для рільництва ,може викупити ґрунти після того , як мине сім років на півночі і заході Польщі з дня підписання угоди про оренду, і відповідно , - три роки на сході і півдні Польщі. При цьому є одна умова – іноземець повинен ці сім чи три роки легально і постійно проживати у Польщі і самостійно господарювати на землі. Поляки відмовилися від своєї попередньої вимоги про те, що час перехідного періоду , тих три чи сім років ,мав би рахуватися від дня вступу Польщі в Євросоюз. Компроміс, якого вдалося досягти у розмовах представників польського уряду з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном , розв’язав найбільш складну проблему переговорного процесу між Польщею та ЄС. Як повідомили офіційні польські чинники, майже всі країни п’ятнадцятки (сумніви висловила лише Голландія) в основному погоджуються з таким вирішенням питання.
Зрештою, компроміс лише затвердив на папері те, що вже добрий десяток літ практикується в житті. На північно-західних землях Польщі деякі німецькі фермери господарюють вже від дев’яностого року. Вони або самі орендували польську землю або на початках робили це через підставних осіб, або створювали польсько-німецькі спільні підприємства. Не обійшлося при цьому, треба сказати, і без намагань спекулювати дешевою польською землею, яка прилягає фактично до земель німецьких. Різниця в ціні – величезна. Скажімо, ще два роки тому гектар польської землі на північному заході – територіях , які колись входили до Німеччини , а після другої світової війни перейшли в польські кордони, можна було купити за дві тисячі злотих. Це близько п’ятсот доларів. Нині гектар ґрунту у цьому регіоні коштує п’ять тисяч злотих. У порівнянні з німецькими цінами – це теж дуже дешево. Наприклад, ціна гектара рільничої землі в Баварії коштує 70 тисяч німецьких марок, на старі ,так би мовити гроші, бо тепер треба вже лічити в євро. Від 30-ти до 100 тисяч марок коштує гектар нині в більшості регіонах Німеччини, а тут – поряд – такі дешеві і непогані ґрунти. Отож , у західних і північно-західних воєводствах Польщі німецькі фермери вже давно ( років десять тому) міцно пустили коріння. Тепер вони зможуть викупити землі, на яких господарюють достатньо тривалий час. Багато землі орендують на північному заході Польщі також датчани, шведи. Але найбільше - німців. Німці орендують не лише приватні ґрунти польських господарів, а й землі, що колись належали до пегеерів, - це щось на зразок радгоспів. Коли пегеери в Польщі були розформовані, села почали занепадати. І тут прийшов німецький фермер. Деякі німці намагалися брати в оренду землю, яка до війни належала їхнім батькам чи дідам. Тепер тих теренів не впізнати – німці справді – добрі господарі. І північно-західні регіони Польщі дуже відрізняються від східних і південних. Там, на західних землях, уже видно значно вищий рівень життя, села задбані, люди багатші. Загалом поляк, який наймається на працю до німця, який орендує польську землю , заробляє в місяць в середньому півтора тисячі злотих .Не можна сказати, що нема серед польських селян страху, що вони можуть в майбутньому стати лише найманою силою на колись їхній землі. Такий страх існує і окремі політичні середовища його підігрівають. Але на практиці все більше польських селян віддає свою землю в оренду з правом викупу для іноземців. При цьому турбуються в основному лише про ціну.
