Прага, 5 березня 2002 – Здавалося б вже давно відгриміла Друга Світова війна але її своєрідне відлуння дає про себе знати й сьогодні. Йдеться, насамперед, про відсутність юридичного терміну давності щодо переслідування і покарання за воєнні злочини.
Союзницькі держави анти-нацистської коаліції, СРСР, США і Великобританія, 2 листопада 1943 року підписали Декларацію про воєнних злочинців, згідно з якою головні воєнні злочинці підлягають суду міжнародних військових трибуналів, у той час, як решта, неголовні воєнні злочинці повинні нести кримінальну відповідальність перед судами окремих держав.
У листопаді 1945 – жовтні 1946 відбувся Нюрнбергський процес над головними нацистськими воєнними злочинцями. Внаслідок цього 12- з них були розстріляні, а 7 засуджені до позбавлення волі на тривалі й дожиттєві терміни. У післявоєнні роки відбувалися також місцеві судові процеси над воєнними злочинцями у різних країнах.
У листопаді 1946 року згадана Декларація союзних держав була підтверджена ООН. До воєнних злочинців незастосовні жодні терміни давності, на них не поширюються права притулку. Нині прикладами нових угод щодо воєнних злочинів є діяльність Міжнародного, Гаазького ,трибуналу з воєнних злочинів на території колишньої Югославії, де вже розглянуто десятки судових позовів і нині триває процес над колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем. Важливим є також такий документ ООН, як конвенція проти тортур, і нині йдеться про можливе застосування його у судах стосовно деяких громадян України.
Союзницькі держави анти-нацистської коаліції, СРСР, США і Великобританія, 2 листопада 1943 року підписали Декларацію про воєнних злочинців, згідно з якою головні воєнні злочинці підлягають суду міжнародних військових трибуналів, у той час, як решта, неголовні воєнні злочинці повинні нести кримінальну відповідальність перед судами окремих держав.
У листопаді 1945 – жовтні 1946 відбувся Нюрнбергський процес над головними нацистськими воєнними злочинцями. Внаслідок цього 12- з них були розстріляні, а 7 засуджені до позбавлення волі на тривалі й дожиттєві терміни. У післявоєнні роки відбувалися також місцеві судові процеси над воєнними злочинцями у різних країнах.
У листопаді 1946 року згадана Декларація союзних держав була підтверджена ООН. До воєнних злочинців незастосовні жодні терміни давності, на них не поширюються права притулку. Нині прикладами нових угод щодо воєнних злочинів є діяльність Міжнародного, Гаазького ,трибуналу з воєнних злочинів на території колишньої Югославії, де вже розглянуто десятки судових позовів і нині триває процес над колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем. Важливим є також такий документ ООН, як конвенція проти тортур, і нині йдеться про можливе застосування його у судах стосовно деяких громадян України.
