Прага, 11 березня 2002 - Два депутати Державної Думи, члени партії «Ліберальна Росія» 9 березня привезли до Москви відеокасети з фільмом французьких журналістів. Автори фільму «Замах на Росію» роблять висновок, що ФСБ було причетне до згаданих терористичних актів.
Вперше цей фільм було продемонстровано 5 березня у Лондоні на прес-конференції опозиційного російського бізнесмена Бориса Березовського, який виконав свої колишні погрози і оприлюднив деякі дані, щодо можливої причетності російських спецслужб до вибухів житлових будинків.
Один із депутатів, який привіз цей фільм до Москви, Сергій Ющенков заявив, що його партія «Ліберальна Росія» в рамках акції «Ми хочемо знати правду» має намір створити громадську комісію з метою сприяти проведенню ретельного і неупередженого розслідування терактів, скоєних восени 1999 року в Москві і Волгодонську, а також «інциденту з вибуховою речовиною гексогеном у Рязані.
«Те, що вибухи у Москві і Волгодонську у вересні 1999 року вчинили не чеченські бойовики, недурні люди зрозуміли відразу. І відразу запідозрили ФСБ», - пише з цього приводу у своїй статті російський правозахисник Олександр Подрабінек. «Підозри перетворилися на впевненість, - продовжує він, коли рязанські міліціонери схопили за руку чекістів, які підклали гексоген в підвал одного з багатоповерхових житлових будинків у Рязані. ФСБ не змогло тоді відмовчатися, і оголосило, що це було простим навчанням».
Говорячи про лондонську прес-конференцію Бориса Березовського, російський правозахисник Олександр Подрабінек зауважує, що Березовський не став звинувачувати Володимира Путіна у прямій організації терористичних актів, припустивши, що той міг і не знати усіх деталей справи. Водночас, у своїй статті російський правозахисник наголошує, що вигода, взята Путіним з вибухів житлових будинків у Москві і Волгодонську, є очевидною – хвиля античеченської істерії стала передумовою нової війни у Чечні. А сама війна стала козирною картою в президентській кампанії Володимира Путіна – він встав у позу захисника вітчизни, рятівника Росії від вигаданої кавказької експансії, у позу людини, яка здатна рішуче покласти край сепаратизму і власною волею вирішити решту нелегких проблем країни». «Те, що з цього нічого не вийшло, - зауважує Олександр Подрабінек, стало зрозуміло пізніше, а тоді в 1999 році мала кров у Москві і Волгодонську та велика кров у Чечні були для Путіна єдиним шансом на перемогу в президентських перегонах 2000 року. Він ці перегони виграв достроково, а тепер надходить час платити за пролиту кров», - підсумовує російський правозахисник Олександр Подрабінек у своїй статті, що її оприлюднило правозахисне агентство «Пріма».
Вперше цей фільм було продемонстровано 5 березня у Лондоні на прес-конференції опозиційного російського бізнесмена Бориса Березовського, який виконав свої колишні погрози і оприлюднив деякі дані, щодо можливої причетності російських спецслужб до вибухів житлових будинків.
Один із депутатів, який привіз цей фільм до Москви, Сергій Ющенков заявив, що його партія «Ліберальна Росія» в рамках акції «Ми хочемо знати правду» має намір створити громадську комісію з метою сприяти проведенню ретельного і неупередженого розслідування терактів, скоєних восени 1999 року в Москві і Волгодонську, а також «інциденту з вибуховою речовиною гексогеном у Рязані.
«Те, що вибухи у Москві і Волгодонську у вересні 1999 року вчинили не чеченські бойовики, недурні люди зрозуміли відразу. І відразу запідозрили ФСБ», - пише з цього приводу у своїй статті російський правозахисник Олександр Подрабінек. «Підозри перетворилися на впевненість, - продовжує він, коли рязанські міліціонери схопили за руку чекістів, які підклали гексоген в підвал одного з багатоповерхових житлових будинків у Рязані. ФСБ не змогло тоді відмовчатися, і оголосило, що це було простим навчанням».
Говорячи про лондонську прес-конференцію Бориса Березовського, російський правозахисник Олександр Подрабінек зауважує, що Березовський не став звинувачувати Володимира Путіна у прямій організації терористичних актів, припустивши, що той міг і не знати усіх деталей справи. Водночас, у своїй статті російський правозахисник наголошує, що вигода, взята Путіним з вибухів житлових будинків у Москві і Волгодонську, є очевидною – хвиля античеченської істерії стала передумовою нової війни у Чечні. А сама війна стала козирною картою в президентській кампанії Володимира Путіна – він встав у позу захисника вітчизни, рятівника Росії від вигаданої кавказької експансії, у позу людини, яка здатна рішуче покласти край сепаратизму і власною волею вирішити решту нелегких проблем країни». «Те, що з цього нічого не вийшло, - зауважує Олександр Подрабінек, стало зрозуміло пізніше, а тоді в 1999 році мала кров у Москві і Волгодонську та велика кров у Чечні були для Путіна єдиним шансом на перемогу в президентських перегонах 2000 року. Він ці перегони виграв достроково, а тепер надходить час платити за пролиту кров», - підсумовує російський правозахисник Олександр Подрабінек у своїй статті, що її оприлюднило правозахисне агентство «Пріма».
