У зв’язку з рішенням депутатів Івано-Франківської міської ради про визнання ветеранів Української дивізії “Галичина” учасниками бойових дій за свободу й незалежність України з наданням відповідних пільг та допомоги обласний центр Прикарпаття опинився в епіцентрі уваги міжнародних мас-медіа. Оскільки спричинило різко негативну реакцію на це рішення з боку Росії.
Івано-Франківськ, мабуть уперше за свою історію, було згадано на шпальтах британських газет “Таймс”, “Гардіан”, а також у пресі інших країн. Резонансне рішення Івано-Франківської міської ради про визнання ветеранів Української дивізії “Галичина” учасниками бойових дій за незалежність держави активно обговорювали на вітчизняних телеканалах та радіостанціях. До такого широкого резонансу спричинилася постанова сесії Івано-Франківської міськради про надання 24-ьом воякам дивізії “Галичина” статусу ветеранів. Міністр закордонних справ Росії розцінив ухвалене рішення в Івано-Франківську як провокацію та небезпечний прецедент, який має на меті переглянути рішення Нюрнберзького процесу. Цікавим фактом є також те, що прем'єр-міністр України Анатолій, днями перебуваючи на Прикарпатті, висловився за реабілітацію ветеранів Української повстанської армії. Варто зауважити, що чимало вояків дивізії “Галичина” продовжували воювати в лавах Української повстанської армії. На Прикарпатті заяви з боку Росії обурили громадськість. Це спричинило численні заяви, в яких галичани запитують, хто насправді розстрілював на Прикарпатті їхніх дідів та батьків, хто сотнями тисяч вивозив їх до Сибіру. Різко негативною була також реакція на заяву російської громади Івано-Франківська, яка звернулася до державного керівництва України з вимогою негайно скасувати рішення міськради. На завершення варто лише зауважити, що колишні вояки Української дивізії “Галичина” вже неодноразово виступали ініціаторами та послідовно втілювали в життя процес примирення між вояками, які брали участь у Другій світовій війні, виступаючи на боці різних армій. Не лише політичні аналітики, але й представники владних структур на Прикарпатті визнавали й визнають, що саме колишні вояки “Галичини” найпослідовніше упродовж останнього десятиліття виступають за порозуміння між колишніми ворогами, за ведення діалогу на європейському цивілізованому рівні. Однак їхні зусилля поки що залишаються значною мірою марними, оскільки більшість ветеранів радянської армії не прагне до ведення діалогу.
Івано-Франківськ, мабуть уперше за свою історію, було згадано на шпальтах британських газет “Таймс”, “Гардіан”, а також у пресі інших країн. Резонансне рішення Івано-Франківської міської ради про визнання ветеранів Української дивізії “Галичина” учасниками бойових дій за незалежність держави активно обговорювали на вітчизняних телеканалах та радіостанціях. До такого широкого резонансу спричинилася постанова сесії Івано-Франківської міськради про надання 24-ьом воякам дивізії “Галичина” статусу ветеранів. Міністр закордонних справ Росії розцінив ухвалене рішення в Івано-Франківську як провокацію та небезпечний прецедент, який має на меті переглянути рішення Нюрнберзького процесу. Цікавим фактом є також те, що прем'єр-міністр України Анатолій, днями перебуваючи на Прикарпатті, висловився за реабілітацію ветеранів Української повстанської армії. Варто зауважити, що чимало вояків дивізії “Галичина” продовжували воювати в лавах Української повстанської армії. На Прикарпатті заяви з боку Росії обурили громадськість. Це спричинило численні заяви, в яких галичани запитують, хто насправді розстрілював на Прикарпатті їхніх дідів та батьків, хто сотнями тисяч вивозив їх до Сибіру. Різко негативною була також реакція на заяву російської громади Івано-Франківська, яка звернулася до державного керівництва України з вимогою негайно скасувати рішення міськради. На завершення варто лише зауважити, що колишні вояки Української дивізії “Галичина” вже неодноразово виступали ініціаторами та послідовно втілювали в життя процес примирення між вояками, які брали участь у Другій світовій війні, виступаючи на боці різних армій. Не лише політичні аналітики, але й представники владних структур на Прикарпатті визнавали й визнають, що саме колишні вояки “Галичини” найпослідовніше упродовж останнього десятиліття виступають за порозуміння між колишніми ворогами, за ведення діалогу на європейському цивілізованому рівні. Однак їхні зусилля поки що залишаються значною мірою марними, оскільки більшість ветеранів радянської армії не прагне до ведення діалогу.
