Белград, 10 квітня 2002 – Проти угоди, яку 15 березня підписали чільні урядовці Югославії, Сербії та Чорногорії, в сербському парламенті проголосували Мілошевичеві соціалісти та ультранаціоналісти Воїслава Шешеля, які виступають за централізовану Югославію під гегемонією Сербії. У чорногорському парламенті його відкинули палкі прихильники незалежності – ліберали та соціал-демократи, а голосувала за нього просербська опозиція. Могло б здаватися, що це нелогічне? Проте, тут не йдеться ні про логіку ні про принципи, а про інтереси.
Серби впевнені, що вони тимчасово – принаймні на три роки – зберегли хоч би фікцію спільної держави. Тому за її збереження голосували й чорногорські соціалісти. Президент Чорногорії та його Демократична партія соціалістів вважають, що саме згадана угода дає можливість республіці стати незалежною державою. Прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич пояснив, що Сербія нічого не втратила бо й не мала чого втратити, оскільки федерація й досі існувала лише на папері. Чорногорські самостійники тим часом заявили, що вони виходять із Кабінету міністрів й відмовляють підтримку урядові. Але, газета Вієсті повідомляє, що на це відреагував Хав’єр Солана, керівник Європейського союзу з питань безпеки й зовнішньої політики: він закликав лідерів соціал-демократів і лібералів, щоби у п’ятницю прибули до Брюсселя.
Щодо закону про співробітництво з Гаазьким трибуналом, ним передбачається видача Трибуналові усіх розшукуваних осіб, включаючи й тих, кого захищає депутатська недоторканність та громадян інших країн, які знаходяться на території Югославії. Процес видачі триватиме десять днів. Гаазький трибунал вимагає видачі групи колишніх урядовців та військовослужбовців, яких звинувачено у скоєнні воєнних злочинів у Хорватії, Боснії й Герцеговині та Косові. На вимогу чорногорських соціалістів, в законопроект внесено положення згідно з яким буде видано лише тих, кого наразі розшукує Трибунал, а не й тих, проти кого буде порушено кримінальну справу після ухвалення закону. Таким чином колишні союзники Мілошевича прагнуть захистити тих, кого ще немає на списку звинувачених й розшукуваних. Ніхто не знає скільки таких ще є в Сербії й Чорногорії, оскільки розслідування тривають.
Серби впевнені, що вони тимчасово – принаймні на три роки – зберегли хоч би фікцію спільної держави. Тому за її збереження голосували й чорногорські соціалісти. Президент Чорногорії та його Демократична партія соціалістів вважають, що саме згадана угода дає можливість республіці стати незалежною державою. Прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич пояснив, що Сербія нічого не втратила бо й не мала чого втратити, оскільки федерація й досі існувала лише на папері. Чорногорські самостійники тим часом заявили, що вони виходять із Кабінету міністрів й відмовляють підтримку урядові. Але, газета Вієсті повідомляє, що на це відреагував Хав’єр Солана, керівник Європейського союзу з питань безпеки й зовнішньої політики: він закликав лідерів соціал-демократів і лібералів, щоби у п’ятницю прибули до Брюсселя.
Щодо закону про співробітництво з Гаазьким трибуналом, ним передбачається видача Трибуналові усіх розшукуваних осіб, включаючи й тих, кого захищає депутатська недоторканність та громадян інших країн, які знаходяться на території Югославії. Процес видачі триватиме десять днів. Гаазький трибунал вимагає видачі групи колишніх урядовців та військовослужбовців, яких звинувачено у скоєнні воєнних злочинів у Хорватії, Боснії й Герцеговині та Косові. На вимогу чорногорських соціалістів, в законопроект внесено положення згідно з яким буде видано лише тих, кого наразі розшукує Трибунал, а не й тих, проти кого буде порушено кримінальну справу після ухвалення закону. Таким чином колишні союзники Мілошевича прагнуть захистити тих, кого ще немає на списку звинувачених й розшукуваних. Ніхто не знає скільки таких ще є в Сербії й Чорногорії, оскільки розслідування тривають.
