Івано-Франківськ, 1 травня 2002 - Святкування чергової річниці дивізії стало особливо актуальним після розгляду в період виборчої кампанії міською радою обласного центру Прикарпаття питання “Про статус ветеранів дивізії “Галичина” і резонансу, яке викликало це обговорення.
Особливого значення набуло святкування 69-ої річниці з часу створення першої української дивізії “Галичина” на Прикарпатті. Адже під час виборчої кампанії 7-го березня сесія Івано-Франківської міської ради розглянула питання “Про статус ветеранів першої української дивізії “Галичина” української національної армії”. Обговорення цього питання, яке передбачало надання пільг 24-ьом ветеранам дивізії “Галичина”, викликало заяви-протести з боку Росії. Івано-Франківськ на тривалий час став об'єктом обговорення та дискусій на телемостах. Чи не вперше у своїй історії про місто згадали саме в контексті визнання ветеранів дивізії “Галичина” у провідних європейських засобах масової інформації. Ветерани ж, половина з яких інваліди першої групи, люди, які пройшли сталінські концтабори, відзначаючи свято створення дивізії, наголошували, що в сусідніх країнах уже давно визнали вояків аналогічних військових формувань на державному рівні. І ще раз пригадали, що дивізія “Галичина” формувалася як регулярна бойова одиниця для боротьби з радянською армією. Солдати хоча й носили німецьку військову форму, але з галицьким левиком у петлицях, синьо-жовтими знаками старшин та рядових присягали на вірність Україні. Це стало згодом основною підставою для того, що на Нюрнберзькому процесі про дивізію “Галичина” вели мову лише як про воюючу сторону, яка виборювала незалежність своєї держави. Цікавим із цього приводу було також оприлюднення звернення кардинала Греко-католицької церкви Йосифа Сліпого з нагоди створення дивізії. Наведемо з неї лише одну цитату: “1943-го року у складній воєнній ситуації на нашій землі виникла нова можливість – утворення наших військових формацій з модерним військовим вишколом. Зараз постає українська галицька дивізія, яка під кінець війни стає основою Української національної армії, як її перша дивізія, до складу якої входять вояки з усіх українських земель” (кінець цитати). Ветерани дивізії закликали подивитись на національну історію з погляду українців, патріотів. Вони, зараз уже літні люди, віддали свою молодість, силу та здоров'я за незалежність держави, яка зараз їх не визнає.
Особливого значення набуло святкування 69-ої річниці з часу створення першої української дивізії “Галичина” на Прикарпатті. Адже під час виборчої кампанії 7-го березня сесія Івано-Франківської міської ради розглянула питання “Про статус ветеранів першої української дивізії “Галичина” української національної армії”. Обговорення цього питання, яке передбачало надання пільг 24-ьом ветеранам дивізії “Галичина”, викликало заяви-протести з боку Росії. Івано-Франківськ на тривалий час став об'єктом обговорення та дискусій на телемостах. Чи не вперше у своїй історії про місто згадали саме в контексті визнання ветеранів дивізії “Галичина” у провідних європейських засобах масової інформації. Ветерани ж, половина з яких інваліди першої групи, люди, які пройшли сталінські концтабори, відзначаючи свято створення дивізії, наголошували, що в сусідніх країнах уже давно визнали вояків аналогічних військових формувань на державному рівні. І ще раз пригадали, що дивізія “Галичина” формувалася як регулярна бойова одиниця для боротьби з радянською армією. Солдати хоча й носили німецьку військову форму, але з галицьким левиком у петлицях, синьо-жовтими знаками старшин та рядових присягали на вірність Україні. Це стало згодом основною підставою для того, що на Нюрнберзькому процесі про дивізію “Галичина” вели мову лише як про воюючу сторону, яка виборювала незалежність своєї держави. Цікавим із цього приводу було також оприлюднення звернення кардинала Греко-католицької церкви Йосифа Сліпого з нагоди створення дивізії. Наведемо з неї лише одну цитату: “1943-го року у складній воєнній ситуації на нашій землі виникла нова можливість – утворення наших військових формацій з модерним військовим вишколом. Зараз постає українська галицька дивізія, яка під кінець війни стає основою Української національної армії, як її перша дивізія, до складу якої входять вояки з усіх українських земель” (кінець цитати). Ветерани дивізії закликали подивитись на національну історію з погляду українців, патріотів. Вони, зараз уже літні люди, віддали свою молодість, силу та здоров'я за незалежність держави, яка зараз їх не визнає.
