Белград, 2 травня 2002 – Македонію чекає ще одне гаряче літо. Після підписання угоди про мирне врегулювання міжетнічних конфліктів, ухвалення змін до конституції та нового закону про місцеве самоврядування ситуацію в країні тимчасово нормалізовано. Проте, при владі ті самі сили, які своєю політикою призвели до торішніх кривавих подій. Маємо на увазі слов’янських і албанських націоналістів.
Так званий уряд національної єдності розпався ще наприкінці минулого року, коли з нього вийшла Соціал-демократична спілка Бранка Црвенковського. Через численні скандали, популярність прем’єр-міністра Любча Ґеорґієвського і його партії постійно падає. Тому він кілька місяців зволікав із призначенням виборів.
Етнічні албанці, як і досі, голосуватимуть за Демократичну партію албанців Арбена Джафері та Партію демократичного процвітання Імера Імері, між якими немає значніших різниць: вони виступають за надання ширших повноважень місцевим органам влади й фактичну федералізацію країни. Важко передбачити з котрою з них знайде спільну мову Алі Ахметі, колишній лідер саморозпущеної Національної визвольної армії, який після амністії прагне знову стати політиком.
Ситуацію ускладнюють безнастанні сварки між поміркованим главою держави Борисом Трайковським та так званими яструбами в уряді, яких очолює міністр внутрішніх справ Любе Бошковський.
Щоби зберегти мир у країні, уряд у середу звернувся до НАТО з вимогою продовжити миротворчу місію під назвою “Бурштинова лисиця” на чотири місяці, тобто до кінця жовтня. Згідно з мирним планом, місія мала завершитися у червні. Немає сумніву, що підрозділи НАТО ще довго будуть єдиним гарантом стабільності країни. Найбільшою загрозою двом мільйонам її громадян залишаються економічна криза та великодержавницькі амбіції лідерів двох малих народів.
Так званий уряд національної єдності розпався ще наприкінці минулого року, коли з нього вийшла Соціал-демократична спілка Бранка Црвенковського. Через численні скандали, популярність прем’єр-міністра Любча Ґеорґієвського і його партії постійно падає. Тому він кілька місяців зволікав із призначенням виборів.
Етнічні албанці, як і досі, голосуватимуть за Демократичну партію албанців Арбена Джафері та Партію демократичного процвітання Імера Імері, між якими немає значніших різниць: вони виступають за надання ширших повноважень місцевим органам влади й фактичну федералізацію країни. Важко передбачити з котрою з них знайде спільну мову Алі Ахметі, колишній лідер саморозпущеної Національної визвольної армії, який після амністії прагне знову стати політиком.
Ситуацію ускладнюють безнастанні сварки між поміркованим главою держави Борисом Трайковським та так званими яструбами в уряді, яких очолює міністр внутрішніх справ Любе Бошковський.
Щоби зберегти мир у країні, уряд у середу звернувся до НАТО з вимогою продовжити миротворчу місію під назвою “Бурштинова лисиця” на чотири місяці, тобто до кінця жовтня. Згідно з мирним планом, місія мала завершитися у червні. Немає сумніву, що підрозділи НАТО ще довго будуть єдиним гарантом стабільності країни. Найбільшою загрозою двом мільйонам її громадян залишаються економічна криза та великодержавницькі амбіції лідерів двох малих народів.
