Київ, 8 травня 2002 - Сучасна школа різниться від школи зразка десяти – п'ятнадцятирічної давності. Тоді і вчителі, й учні мріяли про майбутні успіхи науково-технічної революції, про створення світової системи освіти. Нині школа перетворюється на складову НТР і споживає перші – при тому справді революційні – результати її впровадження, такі як навчання у мережі інтернету – “он лайн”, використання комунікативних технологій тощо. Ще одна складова навчання, яка дозволяє констатувати появу системи освіти світового масштабу – це зникнення мовного бар'єра: англійська мова перетворюється на мову спілкування школярів та їхніх учителів, дозволяє їм використовувати накопичений у тій чи іншій країні освітній досвід і вільно обмінюватись інформацією, яка стосується шкільного життя та нових освітніх ідей і розробок. Крім того, останнім часом у світі відбувається реформування самої середньої освіти зсередини: Україна, наприклад, перейшла на 12-бальну систему оцінок, а з нового навчального року, який розпочнеться 1-го вересня 2002-го року, середня школа розпочне свій 12-річний освітній цикл.
Нині у Києві працює міжнародна освітня конференція за участю представників українського уряду та вчителів шкіл, які входять до мережі International House. Її учасники розглядають, серед іншого, питання щодо реформування української освіти та її інтеграцією у світову освітню систему.
Вперше українська влада заговорила про необхідність реформ в освіті десять років тому: адже стара система, створена за Радянської доби, слугувала інтересам комуністичної ідеології та інтересам держави, що зникла з мапи світу 1991-го року. Незалежна Україна потребувала такої системи освіти, яка би слугувала інтересам державотворення і сприяла би вихованню свідомих українських громадян. Наскільки чиновникам та освітянам, вихованим Радянською педагогічною школою, вдалося реалізувати задуми того часу – це інше питання.
Але, тим не менше, реформа середньої школи розпочалась, і, як стверджують фахівці Міністерства освіти України, її перші кроки були успішними. Що дозволило делегатам Усеукраїнського з'їзду освітян восени минулого року ухвалити проект Національної доктрини розвитку освіти, яка пізніше була закріплена відповідними президентським указом та законом України. Про доктрину розповідає заступник державного секретаря Міністерства освіти Григорій НАУМЕНКО: “Ми відійшли від практики радянських риторик, на кшталт “п'ятирічку – за чотири роки!”. Нова доктрина розрахована на великий відрізок часу, як мінімум – 12 років. Саме стільки навчатимуться діти у середній школі, при цьому 4 роки відводяться на початкову школу, 5 – на середню і 3 роки – на вищу середню школу. Останні три шкільні роки будуть спеціалізованими. Ми сподіваємося, що нова шкільна система дозволить вирівняти українську середню школу, підняти її рівень до міжнародних зразків...”.
Отже, перші кроки зроблено – принаймні, на найвищому владному рівні. Дієвість і перспективність освітніх реформ буде перевірено часом: найближчі 12 років покажуть, чи здатна сучасна середня школа виховати нове свідоме покоління українських громадян, чи виховані нею юнаки й дівчата поповнять ряди “совків”...
Нині у Києві працює міжнародна освітня конференція за участю представників українського уряду та вчителів шкіл, які входять до мережі International House. Її учасники розглядають, серед іншого, питання щодо реформування української освіти та її інтеграцією у світову освітню систему.
Вперше українська влада заговорила про необхідність реформ в освіті десять років тому: адже стара система, створена за Радянської доби, слугувала інтересам комуністичної ідеології та інтересам держави, що зникла з мапи світу 1991-го року. Незалежна Україна потребувала такої системи освіти, яка би слугувала інтересам державотворення і сприяла би вихованню свідомих українських громадян. Наскільки чиновникам та освітянам, вихованим Радянською педагогічною школою, вдалося реалізувати задуми того часу – це інше питання.
Але, тим не менше, реформа середньої школи розпочалась, і, як стверджують фахівці Міністерства освіти України, її перші кроки були успішними. Що дозволило делегатам Усеукраїнського з'їзду освітян восени минулого року ухвалити проект Національної доктрини розвитку освіти, яка пізніше була закріплена відповідними президентським указом та законом України. Про доктрину розповідає заступник державного секретаря Міністерства освіти Григорій НАУМЕНКО: “Ми відійшли від практики радянських риторик, на кшталт “п'ятирічку – за чотири роки!”. Нова доктрина розрахована на великий відрізок часу, як мінімум – 12 років. Саме стільки навчатимуться діти у середній школі, при цьому 4 роки відводяться на початкову школу, 5 – на середню і 3 роки – на вищу середню школу. Останні три шкільні роки будуть спеціалізованими. Ми сподіваємося, що нова шкільна система дозволить вирівняти українську середню школу, підняти її рівень до міжнародних зразків...”.
Отже, перші кроки зроблено – принаймні, на найвищому владному рівні. Дієвість і перспективність освітніх реформ буде перевірено часом: найближчі 12 років покажуть, чи здатна сучасна середня школа виховати нове свідоме покоління українських громадян, чи виховані нею юнаки й дівчата поповнять ряди “совків”...
