Белград, 8 травня 2002 – В югославській столиці сьогодні був урочистий день для української літератури. В Культурному центрі Белграда відбулася презентація антології української поезії “Навперекір вітрам”, яку підготувала професор Університету у Белграді Людмила Попович та книжки “Сто років у Придунав’ї” Євгена Пащенка, присвяченої сербсько-українським зв’язкам часу бароко й українським впливам на сербську культуру у 18 столітті.
Перша антологія української поезії перекладена сербською мовою щойно вийшла з друку у м. Банялука, що в Боснії й Герцеговині. Слід сказати, що вона дуже значна як для сербів в цій країні так і для тих у Сербії, де досі не було такого об’ємистого видання.
Людмила Попович, українка, яка уже кілька років живе у Югославії, у вступній статті докладно ознайомлює сербських читачів з шляхами розвитку української поезії й трагічною долею багатьох українських письменників. В антології є твори як українських класиків Сковороди, Шевченка, Франка, Лесі Українки, так і авторів “розстріляного відродження”, “празької школи” та західної діаспори, а також шестидесятників та наймолодшого поетичного покоління. Переклав антологію сербський теоретик літератури й перекладач Міодраґ Сібінович, а видали її Видавництво шкільних підручників та Сербсько-українське товариство Республіки Сербської, що у складі Боснії й Герцеговини. Книжка обсягом семисот сторінок містить 174 вірші 71 автора. Твори більшості з них досі не були відомі сербським читачам. Вірші паралельно надруковано й українською мовою.
В рамках маніфестації у вівторок влаштовано вечір творчості Івана Драча, в якому взяв участь сам письменник, депутат у ВР України й голова Товариства “Україна-Світ”. Професор Міодраг Сібінович з цього приводу відзначив, що Драч – один з лідерів руху відродження в Україні.
Іван Драч говорив про свою творчість, українську літературу взагалі та про сербсько-українські зв’язки. Він, зокрема, відзначив, що “щасливі ті народи, в яких письменники не змушені займатися політикою”. Драч висловив сподівання, що настав час покінчити з багатолітньою радянською праксою коли серби в ланці культури співпрацювали переважно з росіянами, а українці з хорватами. Сербська преса приділяє значну увагу перебуванню Івана Драча у Белграді.
Перша антологія української поезії перекладена сербською мовою щойно вийшла з друку у м. Банялука, що в Боснії й Герцеговині. Слід сказати, що вона дуже значна як для сербів в цій країні так і для тих у Сербії, де досі не було такого об’ємистого видання.
Людмила Попович, українка, яка уже кілька років живе у Югославії, у вступній статті докладно ознайомлює сербських читачів з шляхами розвитку української поезії й трагічною долею багатьох українських письменників. В антології є твори як українських класиків Сковороди, Шевченка, Франка, Лесі Українки, так і авторів “розстріляного відродження”, “празької школи” та західної діаспори, а також шестидесятників та наймолодшого поетичного покоління. Переклав антологію сербський теоретик літератури й перекладач Міодраґ Сібінович, а видали її Видавництво шкільних підручників та Сербсько-українське товариство Республіки Сербської, що у складі Боснії й Герцеговини. Книжка обсягом семисот сторінок містить 174 вірші 71 автора. Твори більшості з них досі не були відомі сербським читачам. Вірші паралельно надруковано й українською мовою.
В рамках маніфестації у вівторок влаштовано вечір творчості Івана Драча, в якому взяв участь сам письменник, депутат у ВР України й голова Товариства “Україна-Світ”. Професор Міодраг Сібінович з цього приводу відзначив, що Драч – один з лідерів руху відродження в Україні.
Іван Драч говорив про свою творчість, українську літературу взагалі та про сербсько-українські зв’язки. Він, зокрема, відзначив, що “щасливі ті народи, в яких письменники не змушені займатися політикою”. Драч висловив сподівання, що настав час покінчити з багатолітньою радянською праксою коли серби в ланці культури співпрацювали переважно з росіянами, а українці з хорватами. Сербська преса приділяє значну увагу перебуванню Івана Драча у Белграді.
