Прага, 9 травня 2002 - Новостворене міжнародне об’єднання громадських і неурядових організацій проголосило нову ініціятиву: подолати проблему, що існує в багатьох країнах світу, зокрема і в державах колишнього СРСР - нестачу йоду. Необхідність йоду для організму, як її знають багато постраждалих від Чорнобиля, цим не вичерпується: йод у першу чергу незамінний для розвитку розумових здібностей дітей.
У багатьох країнах, що розвиваються, вже різко збільшилася кількість споживачів йодованої солі - про це було згадано на спеціяльній сесії ООН у справах дітей цього тижня.
Але досі залишаються 35 країн, де йодовану сіль уживає менш як половина населення. Серед цих країн із найбільшим дефіцитом йоду - Україна, а також Грузія, Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Молдова й Білорусь. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), приблизно чотирьом мільйонам новонароджених дітей у цьому реґіоні загрожує зниження здатності до навчання.
Тож у штаб-квартирі ООН проголошено в середу нову ініціятиву, що має на меті поновити йодування солі в реґіоні і подолати дефіцит йоду в усьому світі до 2005 року. До новоствореної Мережі за стале подолання нестачі йоду приєдналася низка громадських і неурядових організацій та аґенцій ООН.
Природного йоду - мікроелемента, що наявний переважно в ґрунті і дістається до організму людини з продуктами харчування - в багатьох місцевостях у світі бракує. Якщо ж зародок в утробі матері не отримує досить йоду, розвиток мозку затримується, що впливає на розумові здібності, а в деяких випадках доводить і до тяжкої розумової відсталості.
Йод найпотрібніший для людини саме в цей період розвитку, каже учасник програми, професор Університету Ейморі в Атланті у США Ґлен Мейберлі: «Головне те, що відбувається в час між розвитком мозку в зародковий період і першими роками життя. Вражаються нервові зв’язки в мозку. Мозок вимагає гормону щитовидки, а гормон потребує йоду».
Брак йоду на цій стадії розвитку може назавжди обмежити інтелектуальні здатності людини, каже Мейберлі. У реґіонах із нестачею йоду здатність дітей до навчання в школі може знизитися на 10 – 15 відсотків.
Такі наслідки підтверджено лабораторними дослідженнями і шкільними перевірками, додав на прес-конференції експерт ЮНІСЕФ із мікроелементів Вернер Шультинк: «Безсумнівно доведено, що як тільки настає недостатнє споживання йоду, в дітей зменшується здатність до навчання. Це засвідчено в школах у тих реґіонах, де, як ми знаємо, так і сталося - в Китаї, Індонезії й багатьох інших країнах».
Найпростіший спосіб подолати нестачу йоду - додавати його до харчової солі. Але й цього треба досягти - і тут необхідна громадська кампанія, що пояснила б населенню небезпеку від нестачі йоду, кажуть експерти з охорони здоров’я.
Саме таке завдання отримав «посол доброї волі» від ЮНІСЕФ до країн колишнього СРСР і Східної Європи, колишній чемпіон світу з шахів Анатолій Карпов. Як заявив він на прес-конференції в ООН, багато хто в реґіоні цієї небезпеки не усвідомлює: «Найбільша проблема полягає просто в бракові знання про це - люди переважно не знають, що нестача йоду тягне проблеми з розвитком мозку дітей».
За словами Карпова, причиною цього дефіциту в державах колишнього СРСР стало рішення радянської влади наприкінці 1960-х років припинити йодування солі. Тоді офіційно оголосили, що мети поліпшити постачання йодом в СРСР уже досягнено.
У багатьох країнах, що розвиваються, вже різко збільшилася кількість споживачів йодованої солі - про це було згадано на спеціяльній сесії ООН у справах дітей цього тижня.
Але досі залишаються 35 країн, де йодовану сіль уживає менш як половина населення. Серед цих країн із найбільшим дефіцитом йоду - Україна, а також Грузія, Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Молдова й Білорусь. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), приблизно чотирьом мільйонам новонароджених дітей у цьому реґіоні загрожує зниження здатності до навчання.
Тож у штаб-квартирі ООН проголошено в середу нову ініціятиву, що має на меті поновити йодування солі в реґіоні і подолати дефіцит йоду в усьому світі до 2005 року. До новоствореної Мережі за стале подолання нестачі йоду приєдналася низка громадських і неурядових організацій та аґенцій ООН.
Природного йоду - мікроелемента, що наявний переважно в ґрунті і дістається до організму людини з продуктами харчування - в багатьох місцевостях у світі бракує. Якщо ж зародок в утробі матері не отримує досить йоду, розвиток мозку затримується, що впливає на розумові здібності, а в деяких випадках доводить і до тяжкої розумової відсталості.
Йод найпотрібніший для людини саме в цей період розвитку, каже учасник програми, професор Університету Ейморі в Атланті у США Ґлен Мейберлі: «Головне те, що відбувається в час між розвитком мозку в зародковий період і першими роками життя. Вражаються нервові зв’язки в мозку. Мозок вимагає гормону щитовидки, а гормон потребує йоду».
Брак йоду на цій стадії розвитку може назавжди обмежити інтелектуальні здатності людини, каже Мейберлі. У реґіонах із нестачею йоду здатність дітей до навчання в школі може знизитися на 10 – 15 відсотків.
Такі наслідки підтверджено лабораторними дослідженнями і шкільними перевірками, додав на прес-конференції експерт ЮНІСЕФ із мікроелементів Вернер Шультинк: «Безсумнівно доведено, що як тільки настає недостатнє споживання йоду, в дітей зменшується здатність до навчання. Це засвідчено в школах у тих реґіонах, де, як ми знаємо, так і сталося - в Китаї, Індонезії й багатьох інших країнах».
Найпростіший спосіб подолати нестачу йоду - додавати його до харчової солі. Але й цього треба досягти - і тут необхідна громадська кампанія, що пояснила б населенню небезпеку від нестачі йоду, кажуть експерти з охорони здоров’я.
Саме таке завдання отримав «посол доброї волі» від ЮНІСЕФ до країн колишнього СРСР і Східної Європи, колишній чемпіон світу з шахів Анатолій Карпов. Як заявив він на прес-конференції в ООН, багато хто в реґіоні цієї небезпеки не усвідомлює: «Найбільша проблема полягає просто в бракові знання про це - люди переважно не знають, що нестача йоду тягне проблеми з розвитком мозку дітей».
За словами Карпова, причиною цього дефіциту в державах колишнього СРСР стало рішення радянської влади наприкінці 1960-х років припинити йодування солі. Тоді офіційно оголосили, що мети поліпшити постачання йодом в СРСР уже досягнено.
