Громадський комітет «Український Севастополь» вимагає оприлюднення результатів конфіденційних українсько-російських переговорів з приводу базування Чорноморського флоту Росії у Севастополі та інших місцях Кримського півострова. У заяві Громадського комітету висловлене занепокоєння тим, що результати нещодавньої зустрічі між віце-прем’єром України Роговим та заступником глави уряду Росії Клєбановим не були оприлюднені. На 28 травня планується їхня нова зустріч із приводу військової присутності Росії в Україні. Водночас Президент України схвалив пропозицію глави Севастопольської міськдержадміністрації Леоніда Жунька про передачу частини повноважень уряду України у питаннях базування російського флоту в Севастополі місцевій владі, що є подальшим усуненням Української держави від контролю над власною територією, - мовиться у заяві. Каже член Комітету “Український Севастополь” Микола Владзимірський:
Автори заяви також звертають увагу на те, що Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Києві Віктор Черномирдін призначив постійного представника Росії в Севастополі Музиченка, який уже почав виконувати свої обов’язки, що, як і саме призначення, далеко виходять за рамки усталеної дипломатичної практики. Цитую: “ця безпрецедентна активність на південному напрямку, що ретельно приховується від народних депутатів, громадськості, усього українського народу, змушує думати, що йдеться про діяльність, яка межує з державною зрадою і може призвести до втрати Україною частини її території”, кінець цитати.
Враховуючи надзвичайну небезпеку ситуації, що склалася, Громадський комітет «Український Севастополь» зажадав створення тимчасової депутатської комісії Верховної Ради з питань перебування іноземних військ на території України та надання їй усієї інформації про стан українсько-російських контактів щодо статусу Севастополя й перебування на території України російських військ. Особлива увага в заяві звертається на те, що найактивніші переговори з Росією відбуваються у період структуризації та формування керівних органів українського парламенту, очевидно з метою скористатися нагодою і поставити народних депутатів України перед доконаним фактом, коли відповідна реакція з їхнього боку може виявитися вже запізнілою.