Розвиток економічного співробітництва Польщі та України

Варшава, 22 травня 2002 - Проблеми, пов’язані з не відкриттям польського військового цвинтаря у Львові не перешкодять розвиткові економічного співробітництва Польщі та України, а зокрема, не загальмують спільної праці двох країн над реалізацією найбільших проектів. Підтвердження цьому – підготовка до зустрічі прем’єр-міністрів Лєшка Міллєра та Анатолія Кінаха, яка має відбутися на початку червня.

Прем’єри Польщі та України зустрінуться 3 червня у Жешуві, де кількома тижнями пізніше відбудеться також польсько-український економічний форум з участю президентів Леоніда Кучми та Александра Кваснєвського. Основним пунктом у програмі зустрічі Лєшка Міллєра та Анатолія Кінаха буде участь у роботі двосторонньої змішаної комісії з питань торгівлі та економічної співпраці. Два основних питання становитимуть основу робочої зустрічі прем’єрів Польщі та України. По-перше, українська сторона хоче нарешті домогтися, аби Польща перестала займати очікувальну позицію у справі завершення будівництва польської частини нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ. Як знаємо, українська частина вже закінчена і зараз Україна працює над укладенням договорів з Казахстаном про постачання нафти для газопроводу. Польща ж вичікує вже п’ять років, хоча всі розрахунки доказують, що нафтопровід будувати вигідно. До речі, під час зустрічі прем’єрів Лєшка Міллєра та Анатолія Кінаха відбудеться там, у Жешуві, презентація остаточної уже версії техніко-економічного обґрунтування добудови нафтопроводу Одеса – Броди- Гданськ, точніше його польської частини, бо українська, як ми згадували, вже готова. Автори обґрунтування – американські та британські фахівці - представлять прем’єрам кінцеві розрахунки, з яких можна буде робити висновки про доцільність завершення цього найбільшого польсько-українського проекту. Щоправда, фахівці висловлюють сумніви щодо того, чи варто цю презентацію робити в Жешуві для прем’єрів. Адже українська частина нафтопроводу уже готова, а польську все одно не будуватимуть на бюджетні гроші. Польська частина буде споруджуватися на комерційній основі за рахунок приватного капіталу. Отож презентацію техніко-економічного обґрунтування доцільно було зробити у Варшаві для банків, для інвесторів, а не для прем’єрів та урядовців, які і так висловилися вже “за” проект.

Друге важливе питання, яке обговорюватиме польсько-українська комісія 3 червня, комісія, яку очолюють прем’єри Кінах та Міллєр, буде газифікація східних регіонів Польщі. Україна візьме участь у цьому проекті. Також будуть продовжені праці над питаннями транспортних коридорів. У Жешуві планується перетворити польсько-українську інвестиційну групу в спільну міждержавну раду бізнесу, до якої увійшли б крім урядовців великі фірми з Польщі та України. Великий обсяг роботи для такої ради, зокрема, полягав би на розбудові прикордонного регіонального співробітництва у зв’язку з пересуненням кордону Євросоюзу в найближчому майбутньому далі на схід. Ідеться очевидно про розбудову насамперед інфраструктури. Серед питань, які обговорять прем’єри на зустрічі 3 червня, - також проблеми погодження тарифних ставок на українські товари, які вже погоджені з Євросоюзом, але ще не погоджені з Польщею Українська сторона пропонує спрощений варіант цієї процедури, оскільки Польща незабаром стане членом ЄС , то ж чи не можна зробити, аби угоди підписані Україною з Євросоюзом, мали силу і в польсько-українських взаєминах. Словом, є багато спільних проблем і спільної праці.